![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
А. Абсурд. Утверждение или мнение, явно противоречащее тому, что думаем
на этот счет мы сами.
Академия. 1) В древности - школа, где обучали морали и философии; 2)
теперь - школа, где обучают футболу.
Амнистия. Великодушие государства по отношению к тем преступникам,
наказать которых ему не по средствам.
Апеллировать. Собрать игральные кости в стаканчик для следующего
броска.
Аплодисменты. Эхо прозвучавшей пошлости.
Под новый год понесло меня на мистику. Вся беда в том, что судьба, почему-то постоянно бросает меня назад. Уже третий год мотаюсь по заколдованному кругу. Начитавшись всяких книг про эту самую судьбу, я себе понял, что все это не просто так. И значит где-то я что-то не доделываю. Но вот где и что. И я начал искать во всем знаки. Наверное никто не знает, как трудно находить во всякой ерунде скрытый смысл. Особенно если его там нет. Ну чтобы принять месидж от фатума. То на форуме наткнешся среди анекдотов на, в общем-то, совсем не смешную современную притчу о человеке и ангеле:
"Едет мужик в автобусе. Стоит хмурый и думает: "Жизнь - дерьмо, начальник - деспот, жена - стерва, дети - идиоты, люди - корыстные сволочи..." А за спиной у него стоит ангел-хранитель с блокнотом и записывает: "Жизнь - дерьмо, начальник - деспот, жена - стерва, дети - идиоты, люди - корыстные сволочи..." Потом просматривает записи и думает: "Странно, опять то же самое, но раз заказывает - надо исполнять..."
Подарите мне мандалу - время мечтать,
обращаясь травой или жертвенным дымом.
По тропе в ниоткуда ведет благодать,
медитируя вечным божественным гимном.
Научите цветам и узорам любви -
самой искренней, светлой, бескрайней.
Начертайте созвездия "чистой" земли -
я по ним вознесусь в колеснице сакральной.
Мне в дворцовом саду шелестеть ветерком,
серебриться волною у стоп совершенных,
опадать на стезях белоснежным цветком -
Укажите мне путь - я один из блаженных.
Наши тела не выносят времени-
им так нравится умирать.
Бессмертные души стонут от бремени
неспособности вечность познать.
Позастряли в горшках глиняных
потомки далеких звезд,
“Дайте свободу, пустите изверги”, -
стонут и бьются о кость.
И вот, наконец, освобождаются
- авария, пуля, укол.
Счастливые, пьяные вырываются-
да Боги сажают на кол
и страшно грозят: “Сидеть до вызова,
пока кости не соберем!”
“Страдать всегда – ваша вечная истина!
А мы за вас отдохнем!"
А сегодня в раю тепло,
распускает бутон весна.
Вашей бабушке повезло,
если любит цветы она.
А на завтра в раю концерт-
снова ангелам подпевать.
Если бабушка помнит текст,
значит ей хорошо опять.
Послезавтра нельзя проспать-
ночью служба и крестный ход,
впрочем, старой не привыкать-
до Берлина дошел народ.
Ты держись – это все же рай,
а не то, что у нас – тоска.
Внуков лихом не поминай.
Ну, а мы поживем, пока…
Скоро будет в раю, говорят,
день открытой навечно двери
и пройдет на земле листопад
приглашений со схемой пути.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Представляю Вашему вниманию еще одну подборку. Теперь это не просто резьба по гитаре, а абсолютный креатив:
Привожу текст пресс-релиза полностью. Кому интересно посмотреть, вот здесь все вместе с утвержденной обложкой
Видавництво “Крок” представляє поетичну антолоґію чотирьох авторів “Квадро”, яких об’єднали простір, знак і час у перспективну творчу формацію. Усі автори походять із Чорткова, який не раз фіґурував в українській літературі та є джерелом талантів у Тернопільській області. І ці молоді поети знайшли в собі потенціал знайти вихід назовні, ставши частиною літературного процесу України.
Різноманітні мистецькі світогляди, прагнення до досконалості, водночас необачне впадання в чуттєві транси й апатії — це потрібні, хоча й не надто корисні риси справжнього митця. Автори “Квадро” такі ж нетерплячі, такі ж неформальні, такі ж часом байдужі, але чуттєві, нестримні, непередбачувані. І хоча поетичні тексти авторів не завжди абсолютні, вони — справжні.
Передмова до книги
Часом ти cам розпочинаєшся з випадкового вітання, зумисних образ, жесту назустріч, одинокості. Як і твій текст, якого тобі мало. Уміститися в одному вірші, — переслідує відправне бажання ототожнити себе з особою тексту, тоді ж ти — витрачений, знекровлений. Навіщо себе розчиняти в просторі внутрішньому, в площині матерії? — Узяв до рук «Квадро» і почав розуміти: чим є простір, чим є ти, розчинник, чим є ти, загострений намір. Стати поза собою, як переступити через будь-яку опозиційність, вижити в кислоті, як переступити через будь-яку опозиційність, стати собою, як переступити через будь-яку опозиційність: найголовніше, що вдалося авторам цієї книги. Простота не може бути дешевою, це найвища міра новизни, що змиває дурниці й умовності. Дивним чином людина єднається з іншою людиною, лише на підставі тимчасовості та зручності, коли ж це природньо — це єдине, що може підтвердити справжню людськість. Переступити через будь-яку опозиційність, що означає “переступити через будь-яку опозиційність”, — а поза текстом? Видавництво «Крок» радіє, що співавтори «Квадро» знайшли в собі сили об’єднатися та створити книгу, що надихає. Книгу, легку та вбивчу, складну й чуттєву, життєву та позаземну.
Юрій Завадський
Про авторів
Олександр Медяник. Творчий псевдонім — Олександр Мерлінеро. Народився 11 січня 1982 року.
У 1999 році вступив до Тернопільської академії народного господарства і закінчив її у 2004 році, отримавши ступінь магістра банківської справи. У 2010 році закінчив факультет післядипломної освіти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за спеціальністю Інформаційні управляючі системи і технології, отримавши кваліфікацію спеціаліста з комп’ютерних систем. Пише з 2004 року. З 2009 р. один з організаторів Творчого об’єднання «На каменях» та літературно-мистецької тусовки «Арт-Андеграунд».
Ярослав Гуменюк. Народився в 21.02.1990 р. у Чорткові, де й мешкає. Навчається у ТНПУ ім.Гнатюка. Філолог. Захоплюється фотографією, сучасною поезією, прозою та японським мистецтвом. У 2007 році заснував літературне об’єднання «НеФормат», у яке входили близькі друзі. У 2009 став один із засновників літературного об’єднання «На каменях», організатор літературних тусовок, закоханий.
Людмила Переймибіда. Народилася 18 червня 1991 студентка Чортківського державного медичного коледжу. З вересня 2010 року постійний учасник спільноти
“Арт-Андеграунд”.
Андрій Кушнір. Народився в Україні, у Чорткові 09 вересня 1991 року. Зараз живу в Білорусі, але серце належить Батьківщині… поки що лише Батьківщині… Студент, навчаюсь у Білоруському державному університеті м.Мінськ на філософському факультеті. Цікавлюсь сучасним мистецтвом усіх напрямків, пишу вірші, іноді прозу, учасник багатьох об’єднань як літературних (“Арт-Андеграунд”), так і загального розвитку: інтелектуальні клуби і т.п.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Вируби світло
В моїй голові, та викрути лампочку!
Може то вітер
Видує дивні думки так не звичні
Для інших. Про квіти,
І про бажання вчинити відстрочку
І, насліпо, в серце вокзал залізничний
Встромити...
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Сам вряд-ли смогу воспользоваться этими чертежами. Нет ни станков, ни , чесно говоря, желания. Но человеку, который хочет сам сделать гитару-копию Fender Stratocaster все это очень пригодиться. Итак:
Для начала дека
Чертежи
выйти должно вот так:
RadioHeads (23 года, Киев): С сегодняшнего дня, к каждому новому светлому времени суток будет добавляться по 1,5 минуте Читать дальше... |
![]() |
Нежданно-негаданно, как говорится! Получил вчера антипатию))))))))))) Думал может от человека с которым у нас расхождения по национальному вопросу были. Так нет. От своей бывшей девушки. Два года прошло. Я уже о ней и думать забыл.
Писали из издательства. Печать откладывается. Редактор предложил новый дизайн обложки ( черная и простенькая как я и хотел ). Макета придется ждать аж после рождества. Но это наверное к лучшему. И так на новый год траты большие. Вполне возможно что будем делать презентацию не только дома на Арт-Андеграунде, но и в Тернополе и посоветовал Завадский придержать по несколько экземпляров на Львовский книжный форум в сентябре 2011.
Простенько и со вкусом.
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Serega_dreamer (22 года, Брест): Оппозиция вечером 19 декабря в Минске показала свою истинную сущность. Даже очевидно проигрывая проходящие Выборы Президента, они решили пустить в ход грубую силу, ведь только на это они и способны. И это те, кто недавно говорили про демократическую Беларусь, нравственность и т.п. Они стремились проникнуть в Дом Правительства, при этом успели разбить все стекла на первом этаже. И после этого они хотят, чтобы их поддерживал белорусский народ??? Читать дальше... |
![]() |
![]() |