Да, я знаю, я писал ранее, что о Наруто писать не буду. Я солгал. Я всё-таки напишу о Наруто.
Было время, когда я довольно неоднозначно относился к аниме. Я не понимал, например, как можно смотреть "Наруто"? Тогда я думал, что-то вроде "ну блин, херня какая-то, нихрена непонятно, что в нём интересного". Ещё и грёбанных 220 серий? Ещё и Шиппууден?? Пока не наступил один день, когда у меня был стресс и депрессивная меланхолия. И я начал смотреть Наруто. И он вытащил меня из депрессии. С лёгкостью, с первых же серий. Это аниме, почему-то, стало откровением для меня. Я был поражён и удивлён одновременно - редчайшее явление для меня, честно говоря.
Да, можете меня ненавидеть, я грёбанный нарутофаг. Слушая аргументы "анимешников", которые высказываются негативно к Наруто, я слышал от большинства примерно следующее: "Ньюфаги смотрели только Наруто, и теперь бегают со значками и някают. Жалкое зрелище. Но я олдфаг, потому могу сказать с уверенностью - Наруто дерьмо! и мой анимешный статус возрастает от этих двух слов на 40 процентов моментально".
"Ок, - подумал я в конце концов, - дань моде, ну ладно похер"
Смотрел я его как завороженный. Даже филлеры казались мне очень интересными. Чёрт возьми, я знаю, это банально, но Наруто дал мне сил поверить в себя и в справедливость, и в высокие идеалы, так же как он менял всех, кого встречал в аниме. Все нарутофобы говорят - это самая тупая часть в аниме. А это моя любимая часть в сериях, когда Наруто простыми словами объясняет великие истины. Это бесценно.
Есть ещё один момент, почему это аниме цепляет. Он касается только тех РПГ-задротов, которые играют в РПГ с дошкольного возраста. Это получение нового уровня. Ну, настоящие задроты меня поймут. Когда ты начинаешь первого уровня и очень слабым, и можешь стать 100го уровня и очень сильным - это оказывает невероятный эффект на подобных мне людей.
Потому отдельных слов заслуживают моменты в Наруто, когда он тренируется и изучает новые техники. Это непередаваемо, когда он потом появляется и применяет в следующем бою новую технику. Появляется мысль "Naruto has been leveled up! He now kicks ass! And it's fucking AWESOME!!"
Тем кто свободен от предрассудков, я искренне советую - если мир вокруг давит на Вас, и у Вас нет сил выдерживать его, посмотрите Наруто. Он поможет Вам
[700x525]
Священники-паладины, вампиры, демонология, протестанстская религия, гротеск, элитные войска, компьютерные чипы, тайные организации - городская мифология во всей красе. Манга замечательна. Атмосферу можно сравнить с игрой Vampires Masquerade: Bloodlines. К тому же, очень умело отображены реальные исторические разногласия между католической и протестантской церквями.
Оригинальное аниме (2001) сделано странно (GONZO же). Можно было бы даже сказать, что это полная херня, но Алукард и Отец Андерсон спасают положение почти каждую серию.
Минусы сделанного аниме:
- Никто так и не объяснил, откуда взялись чипы (про секретную организацию, практически, ни слова)
- Иногда возникает ощущение, что все персонажи, кроме Алукарда и Андерсона творят невообразимую хуиту
- Всю "хорошую сторону" характера Виктории свели на нет, из за чего она стала просто тупой блондинкой-идеологисткой, бегающей и страдающей по разным причинам и разной хернёй
- Откуда-то взялась Хелена (не иначе, как из книг Энн Райс)
- И кто такой Инкогнито, чёрт возьми. В аниме о нём так ничего и не рассказывается, а в манге его вообще нет.
Но опять же, почти в каждой серии приходит Алукард, и напоминает - почему, собственно, ты всё ещё смотришь это аниме.
Также, существуют OVA которые выходят раз в полгода, и являются диаметральной противоположностью оригинальному аниме. В ОВА авторы в мельчайших деталях следуют только манге, потому, появляется логика сюжета, Алукард становится ещё брутальнее, действия персонажей ещё более сумасшедшие, в общем всё становится на свои места.
На самом деле, сюжет практически меркнет на фоне пафоса, треша, угара и содомии Хеллсинга. Поэтому его и стоит смотреть (читать)
И да, имя Алукард - анаграмма
[640x480]
******
Єдине мистецтво бути щасливим - це усвідомлювати, що твоє щастя лише в твоїх руках (с)
На жаль не знаю автора цих чудових слів....
Але варто над тим всім задуматись....
Сьогодні таке свято.... Я чомусь його відчуваю вперше за все життя, хоча ніколи не святкувала...
Знаю точно, що завтра піду робити собі подарунок ))) Куплю якусь книжечку (напевно альбом з картинами Франсиско Гойя, якщо знайду)...
Я хочу, щоб завтра було сонечко.... принаймні так хочеться....
хочеться посміхатися.....всім....всьому світові....
хочеться сказати "люблю" тим, кому давно не говорила теплих слів....
тим, до кого щось всередині живе.... а їх останнім часом залишилося так мало, тих, до кого по-справжньому щось відчуваю....
*******
Була сьогодні на рок-концерті "ШнуРОК 8"
До нас приїжджали "ФЛІТ", "Безодня", "ХУ4", "Мій батько п"є" і багато інших... Всіх і не запам"ятала.... Назвала тільки тих, заради кого туди поперлась.... Вухху.... Я щаслива...
Хоч і стомлена.....
Але і не пЯна, зовсім.... Це мій особистий рекорд, бо зазвичай подібні дійства закінчуються як мінімум бутилкою пиВа...
*******
Я хочу знайти чарівну гумку, якою б постирала всі негативні спогади зі свого життя....
Може скоро таку знайду....Точно знайду....
*******
А сьогодні таке свято - 8 БЕРЕЗНЯ....
Любі мої френди жіночої статі - з днем весни вас, з днем любові, з днем краси!!!
Я ніколи не вміла знаходити пишних слів на привітання, чомусь завжди говорилось від душі, от як зараз....
****
А жити так ЛЕГКО....
Люблю вас всіх....люблю....
[450x176]
Життя набагато простіше ніж ми думаємо (с), незважаючи на всі складні ситуації, що бувають...
"Ні" сказати так просто... так легко... А як важко навчитися з ним жити...
І неважливо хто саме каже "ні" - я чи він... Головне те, що воно прозвучало....
Іноді воно вирвається випадково і неочікувано...
Іноді виводить мене з себе...
Іноді змушує плакати..
Воно продовжує багато фраз типу "Кохаю", "будь завжди поруч", "довірся мені", "допоможи", "дочекайся" і щось типу того...
Слово "ні" має багато замінників - "можливо", "не зовсім", "майже", "так, але", "незнаю", "не дуже"... список можна продовжувати дуже довго....
Але знаєте, все таки краще говорити прямо - "ні"... Бо тільки це слово ставить крапку і зводить з розуму одночасно, підводить все до логічного чи не зовсім логічного завершення, проводить під усім минулим жирну риску.
______________________________________________
Розбити своє і його серце і вирішити вже НЕ нашу долю... НЕ спільну...
Збирати себе по шматочкам і зклеювати як дорогу порцеляну, щоб знову милувати чиїсь очі та амбіції...
Як жити далі? Як змусити себе вернутись до попереднього життя?...
Слово "люблю" приємно чути тільки вперше, коли тобі це кажуть занадто часто, то вже немає того тривожного трепету в грудях...
Я іноді думаю, що я вже давно не ексклюзивний екземпляр, а так дешевий неформальний "секонд хенд"....
І я говорю не про секс, а про почуття... Їх немає...вони витратились на дурниці...
Для того, щоб полікувати мої душевні рани, потрібна ціла купа часу... Що ж час - це єдине, що в мене є і що мені ніколи не вернути....
Тільки щоб не почути "Ні".... Тільки, щоб не було шансів на "Так"...
_____________________________________________________
А що було б, якби все пішло по-іншому сценарію? Хто зна...
Господи, за що ти забираєш молодих??.... Йому ще жити і жити...
Вадімка, а ми ж тебе бачили в суботу... Ти був такий щасливий...
Ви з Машою ще нашій компанії помахали па-па.... Боже, хто знав, що то ваша остання зустріч...
Смс прийшло сьогодні о третій... Я думала що не витримає серце.... Просто...
Просто помирати молодим не можна.... Я не думала ніколи, що таке станеться....
А ти обіцяв на наступній рік просити її руки... Думала погуляємо на весіллі...
А ви з нею жартували і казали, що спершу мені треба одружуватись, бо я старша... Ви були такі щасливі.... Напевно востаннє так завжди кохають.....
ЇЇ фото у тебе на аватарці Вконтакті... Любив... Дуже любив...
Вадімка......
Вибач мене.... Якщо щось не то сказала... Якщо чимось образила...
Сльозами не зарадиш біді.....
Хай земля тобі буде пухом.... Ми тебе будемо пам"ятати, сонечко....
R.I.P.