Настроение сейчас - Мир всем мурашкам!

хмммм...рассказивая свои мысли дневнику,ты думаешь,что тебя слышит только он..а здесь десятки тысяч людей.которые видят твои мвсли:)ведь же именно их мы выкладываем на страничках.Но что делать,если о том,что твориться в голове,рассказивать совсем не хочеться,но дневник желаешь оставить?:)Наверное писать дальше всякую белибурду,чтобы друзья не удаляли...

[462x700]

Настроение сейчас - ветренное_))

Я хочу забыться и уснуть,
Воздухом сомнения дыхнуть,
Крылья распустив,взлететь,
Мысли человека рассмотреть.
Я хочу уснуть;Я знаю,
Что закрыв глаза,
Мне причудиться она - судьба.
Она давно преследует меня.
Имя мне - победа,
Силы посланы из неба.
Викторией меня не зря крестили,
В поражении с детства не винили.
Мой глубокий взор
Воскресит надежды сердца,
Сломает множество опор,
Откроет сознания дверца.
Хочешь,можешь страхом запылать,
А хочешь реальности картину созерцать?
Сновидение ада скорей ты забудь,
И на рай чистый постарайся взглянуть.

[537x699]

Настроение сейчас - волна адреналина

Давно здесь не была,уже соскучилась по прохождению различных тестов...я ведьма?))парадоксально:девушка расспространняющая мир и любовь вокруг себя в тот же час ведьма...видать шаманские наклонности присутствуют))странно,но волшебство - gонятие не общее,а более индивидуальное.Каждый может дать свое очертание этому понятию.Что для вас есть волшебство?))в чем оно заключаеться?))

[410x308]

Настроение сейчас - Фригидное

Как же жутко чувствовать себя уязвимой и одержимой((некая ерунда может ударить по кричащей струне в нашей голове и ты ныряешь в свой мир раздумий,где все тебе кажеться настроеным против тебя,исходно сам себя накручиваешь,все дальше уходя от правильного ответа и разумного решения.
А еще у меня в спорте кризис:((так сказать спортивная депрессия.Возможно это развиваеться стабильность а может действительно деградирую((
Абсурдно просто сидеть,сложа руки и жаловаться,надо действывать!Иду в зал,проторчу на кортах до ночи,но попытаюсь вернуть то,что потеряла.А в планах морали...Забью на все и отгуляю завтра за это,чтобы весь мир услышал!О том,что его конец настал не от взрыва ядерной бомбы,а от излишней радости,которую излучал маленький человечек,который в очередной раз погрузился в шизефрению))

[700x525]

Мене називають дочкою моралі,
Мої пута міцніші від сталі,
Душу маю темну давно,
Каяття совісті не загуло...
Відсутній погляд й високе чоло,
Єлейні вуста,як червоне вино,
Довге волосся,гладеньке,як шаль
На лоні запалих очей випромінює жаль.
«Темної мрії» біле лице,
Як забажає,знайде тебе.
Байдуже «Мрії» мужик ти чи цар,
Всіх пожере,як солому пожар.
Хо ж бо зневажить страшну її сталь?
Той,в кого совість,як чистий кришталь,
Той,в кого серце велике,
Почуття страху безлике,
Свідомість повна буденних турбот,
Нікчемних й абсурдних суспільних клопот...
Людина з простим почуттям,
Слабким нелюдським відчуттям,
З словами,які зіб*ють наповал,
Залишивши зовні повний провал,
Зможе мене покорити,
Катану в тіло встромити.
Бідак змусить мене похилитись,
В низькому поклоні схилитись,
Відчути покору і страх,
Пекельну помсту і жах,
Боротьбу свідомості й тіла –
Повноти й сутності діла.
Політ думки можливий,
Та наслідок з цього жахливий.
Повстане вся міць «Темної мрії»,
Не бачило людство такої ще сили!
Меч розітне повітря жорстке,
Нічна мла освітить мужнє лице.
Воїн приречений на небуття,
Таємниць розкрито чимало за життя.
Пора зникати,ховатись за тінь,
За тіло,що породжує «інь»,
Сила думки ще діє,
Жевріння вогню обірватись не сміє..
[500x375]

Настроение сейчас - спааать хочу...

Ілюзія пекла проста як ніде:
Вбивати щастя - всерівно чиє,
Творити гріхи,що були на землі,
Будити істот,народжених в імлі.
Горить в казані людина реальна,
Лишилась душа тільки формальна!
Жах застиг на німому лиці -
Описати не можуть навіть митці.
За час земного життя ці істоти трорили
Справи,негідні,щоб їх до пекла запросили.
Місця в раю не дали їм тим паче,
Хоча гріхи всі згодом покрито одначе.
"Жити" - вже не слугує їм за девіз,
Ярмо щастя кожен з них вже проніс.
Гніт совісті й муки напав,
Вогнник завзяття в очах вже згасав...
Тепер вічність у їхніх просторах!
Сміх у диявольських коморах!
Час для них давно втратив лік!
Загублені істоти не на один таки вік...
В центрі всього став диявольский дух,
Притупився пильності слух
В тих,що служать йому вже давно,
Пролітає суть,як стрічка кіно...

[531x699]

Настроение сейчас - Вышесказанное

Хочу забути про час,
Подолати тяжіння всіх мас,
Залишити землю позаду плечей,
Небо стерти з тіні очей,
Пустити стрілу у серце Христа,
Кара за це чекає проста:
Від променів сонця згоріти,
Від праведних поглядів скніти,
Помирати в тортурах думок,
Відчувати відсутній зв*язок.
Ціна за життя дорога,
Совість кричатиме тільки моя...
Та мені це байдуже все,
Сумління честі терзає мене.
Кругозір бачить окремі події,
Але тими ж лишаються мрії:
Забутися в щасті земному,
Не давати поблажок нікому,
Кинджалом простір розітнути,
Склад атмосфери збагнути.
Покласти всьому край!
Заснути і побачити рай...

[352x240]

Настроение сейчас - ем банан,запивая чаем,что тут еще сказать....

Из тысячи вещей на свете понимание
остается первым...
Восприятие всего света базируется на личных качествах человека.Для кого то мир - это круг окружающей среды,который включает в себя друзей,знакомых и деятельности,интересны человеку.А у кого то мировоззрение шире: Мир - это бездонный океан,из которого можно снова и снова доставать что то новое.Можем ли мы изменить макромир и наше окружение?Конечно можем,но сначала нужно изменить микромир,который живет в сердце каждого человека.
Довольно логично,что ни одна книга не даст ответа на все вопросы человеческой жизни.Часто люди не могут освободить голову от ограничений и покинуть приделы разума.Мы пытаемся изменить окружающее нас так,как мы же сами желаем его и видеть,не задумываясь,что нужно подчиняться природе,ведь мы - ее органичная часть.Чрезвычайно редко человек приходит к выводу,что измениться надо самому,а не исправлять окружающее.
Задуматься над такими морально-этическими качествами,как честность,достоинство,милосердие и понимание.Казалось бы,каждый должен ими владеть и пытаться воспитать их в себе.Понимание - сложно стоить этот мост,но без него человек не способен достичь некой связи с другими людьми да и вообще войти в гармонию с природой.Разные события,вместе пережитые ситуации,дружба и любовь - все это базируется на понимании.Это чувство много чего стоит,его стоило бы поставить в центр всех других ощущений.Про милосердие сложено множество различных историй и трактатов.И столько,сколько их уже сложено,можно еще сочинить.Это качества человека,которые не имеют конца и границ,они многогранны.
Тяжело создавать соответствующие условия вокруг себя,но еще сложнее "создать" самого себя,найти свое место в этом свете и обрести то единое счастье,которое по праву нам и принадлежит.Зажжем же пламя любопытства и сделаем мир лучше,сменив наше эго на более понимающие...

[700x564]

Настроение сейчас - готова разукрасить весь мир))

Стрілу із лука я пускала,
Куди цілилась - ніколи не знала.
Здійнятись у повітря і злетіти -
Тоді лиш взмозі постріл оцінити.
В повітря пісню я кидала,
Ніколи не знала,де вона впала.
Де взяти сміливості й сили,
Щоб побачити гострі її вили?
Довго-довго,після сказаних слів,
Я шукала срілу,що дуб її вплів.
А пісню,пущену пізніше
Знайшла в серці друга,почуту раніше.

I shot an arrow into the air.
It feels to earth,I knew not where.
For so surfly it flew the sight
Could not follow it in its flight.
I breathed a song into the air.
It feel to earth,I knew not where.
For who has sight so keen and strong
That it can follow the flight of a song?
Long,long,afterwords,in an oak
I found the arrow,steel unbroke
And the song,from beginning to end
I found again in the heart of a friend.

[230x300]

Настроение сейчас - могу зделать мир лутше))

Ах какое странное слово "учеба".Грызешь гранит науки и не понимаешь что "Если хочешь быть богатым и счастливым,не ходи в школу".Да да и это придумала даже не я,а чувачек такой прикольный Владимир Спиваковский,исследовавший книги типа "Опыт дурака или путь к прозрению","Через Всесвіт у майбутнє".Проходит вечер очередного уик-энда,завтра опять с рюкзачком Black Sabath на учебу,подкладывать учителям кнопки,одноклассникам гвоздики...последний раз это был канцелярский клей...от чего одноклассник конечно не приклеелса к стулу,но имел бесформенное пятнышко на заднице!

[700x525]

Настроение сейчас - в раздумиях

Большинство моих стихов и поэм основано на реальных событиях.Этот не исключение.Родился довольно быстро и неожиданно прилег на бумагу.В центр стиха поставлен юноша,который больше всего подходил под взятый образ и он присутствует в моем списке друзей))
Місяць над Стирем висить одинокий,
Напроти юнак стоїть сіроокий.
Погляди два зведено вдаль -
На землю примара кинула шаль.
Віття дерев,сплетене густо
Навіює думку,що в небі то пусто...:
Немає зірок і місяця безликого,
І тіні парубка,постаттю великого.
Здається,що ілюзія подихом війнула,
Та ні...реальність це промайнула.
Силует юнака досить величний,
Одяг на ньому весь чорний - незвичний.
Схожий на постать нечистого він,
Але хочеться зробити пошани уклін.
Лицарська честь в образ упала,
Тінь сумління і страху невдовзі пропала...

[450x260]
[450x260]

Слушать этот музыкальный файл

песенка спокойная....на удивление многим))

Слушать этот музыкальный файл

Настроение сейчас - независимое

Бывает же такое,что окружающая среда надоедает и хочется с головой утонуть в покой и уют,не обращая внимания даже на зов из глубины души.Чтобы не разочаровать своего верховного надзирателя,лучше всего найти гармонию со своим телом,мозгами и душой.Иногда это кажется странным,но направляет на верное решение.Так будем же оптимистами-пофигистами и "НАС РАТЬ" на все - обратите внимание,это два отдельные слова.Прекрасный мир иллюзий и фантазий не всегда сбивает с пути,если при этом существует гармония между "троих единений".

[700x525]

Настроение сейчас - творческое

ЗНОВУ ПОБАЧИЛА ТЕБЕ Я СЬОГОДНІ,
ХОЧ І НА ФОТО,ЯК ЗАЙЦІ ВЕЛИКОДНІ
СТОЯЛИ ВИ ТАМ...
І ЗНОВУ ПЕЧАЛЬ СЕРЦЕ СКОРИЛА,
ТУГА ДУШУ МОЮ ПРИТЛУМИЛА...
ТА ПЛАКАТИ БІЛЬШ Я НЕ МОЖУ,
В ДУМКАХ БЕЗДУМНО Я ХОЖУ.
ЗНОВУ ПЕРЕБИРАЮ ТІ ФАКТИ З ЖИТТЯ,
ЯКІ ПОВ*ЯЗАЛИ НАШЕ З ТОБОЮ БУТТЯ.
ДОБРІ БУЛИ ТІ ПОДІЇ...
ЗАЛИШАЛИ МЕНІ ДОСИТЬ ВЕЛИКІ НАДІЇ.
МАРНИМ ВИЯВИЛОСЬ ЦЕ...
ЗАБУТИ ТРЕБА УСЕ...
ТА НЕ МОЖУ!СИЛЬНИЙ ПОКРИК ДУШІ
ПОВЕРТАЄ В ТІ ДНІ,КОЛИ БУЛИ МИ ОДНІ
НА СВІТАНКУ...
ДЯКУЮ ТОБІ,ЗА ВСЕ ТЕ ПРЕКРАСНЕ,
ЩО Я ВІДЧУВАЛА.
БАГАТО ЧОГО ТОДІ Я НЕ ЗНАЛА...
ХОЧ І НАДІЇ ВЕЛИКІ Я МАЛА...
НЕ МОЖУ ТАК ЖИТИ!
КОГОСЬ БИ ВБИТИ!
ХАЙ ТА Ж НАДІЯ
ЗІБ*Є МЕНЕ НАПОВАЛ!
НЕ ЗМОЖЕ «ТЕМНА МРІЯ»
ЧУДЕСА ТВОРИТИ,
ДОБРО І КОХАННЯ В ЛЮДЕЙ СЕЛИТИ!
ЗАМКНУТИСЬ В СОБІ – ЦЕ НЕ ВИХІД З ПІТЬМИ,
ОТ ЩО РОБИТЬСЯ З ТАКИМИ ЛЮДЬМИ!
СКІЛЬКИ ЩЕ БУДЕШ ТЕРЗАТИ МЕНЕ???
ЗАБЕРИ ІЗ МЕНЕ ТУ ЧАСТКУ СЕБЕ,
ЯКА ОСЕЛИЛАСЬ НА СЕРЦІ МОЄМУ...
СЛЬОЗИ ТУТ НІ ДО ЧОГО!
В ТОБІ НЕМАЄ «МОГО» НІЧОГО!
«ТВІЙ ЦВІТ» УСЕ УВІБРАВ!
ВІД СВІТУ ВЕЛИКОГО СКАРБ ЗАХОВАВ...
ЩО Ж...Я Б ТАКОЖ ТАК ВЧИНИЛА!
КОЖНОГО,ХТО Б НАБЛИЗИВСЯ ДО СКАРБУ ТОГО,
ЖОРСТОКО Б ПОБИЛА!
ТА БАГАТСТВО ЦЕ НЕ МОЄ...
СУНДУК І РЕМІНЬ – ВСЕ В НЬОГО Є!
ЩО Ж...НЕХАЙ Я БУДУ ЗАМКОМ,
ХРАНИТЕЛЕМ ЩАСТЯ ВАШОГО РАЗОМ ВЕЛИКОГО!
БУДУ СТОЯТИ СТОВБОМ...
АБИ ТІЛЬКИ ЩАСТЯ Й ДОБРОБУТ ПРИНЕСТИ,
БАГАТСТВО І РАДІСТЬ У ГЕНИ ВАМ ВПЛЕСТИ...
ЩОБ ВАШИМ НАЩАДКАМ ТЕЖ ТАЛАНИЛО,
НЕБЕСНЕ ЄСТВО СМІХ З ЛИЦЯ НЕ ЗМИЛО...
ЗА ВАС Я ГОРОЮ!
НЕ ТРЕБА МОЛЬБОЮ
МЕНЕ УМОВЛЯТИ!ХОЧА ТИ Й ТАК НЕ БУДЕШ...
Я ЗАВЖДИ ГОТОВА ДО ДІЙ!
ТІЛЬКИ ПРО ЩАСТЯ ТИ МРІЙ...
А Я ВСЕ ЗРОБЛЮ...
ДУМКА В МЕНЕ ДАВНО СИЛЬНА,
ОПЕРА ВИЙДЕ ЗОВСІМ «НЕ МИЛЬНА».
ВІДРІЖ ШМАТОЧОК ЩАСТЯ ДЛЯ МЕНЕ.
МЕНІ ЙОГО ВИСТАЧИТЬ,
ЩОБ ДУХ СВІЙ РОЗКРУТИТЬ І
ВІРУ ПО СВІТУ ПУСТИТЬ,ЩО
ДЛЯ МЕНЕ ТЕЖ Є МІСЦЕ В ЖИТТІ!
ЩО ХТОСЬ ЩЕ БУДЕ ЙТИ ЗІ МНОЮ В ПІТЬМІ!
І ЗНАЙДЕМ МИ СВІТЛО ТЬМЯНЕ В ТУНЕЛІ!
РОЗКРУТИМ НА БЛИСК ІСКРУ МАЛЕНЬКУ!
ТОДІ ЗГАДАЄШ МОЮ ПОСЛУГУ ШВИДЕНЬКУ!
ЗНАЙ,КОХАТИМУ ДАЛІ ТЕБЕ У ЖИТТІ,
АЛЕ БІЛЬШ НЕ ЗАЛИШУ ДЛЯ ТЕБЕ МІСЦЯ В «БУТТІ»,
СКРИНЮ З БАГАТСТВОМ ПОСТАВЛЮ Я ОСТОРОНЬ,
НА ЗАМКУ ЗАЛИШУ МАЛЕНЬКИЙ ВІДБИТОК ДУШІ,
ДЕ У ВИРІ ПЛАВАЮТЬ ВСІ ЗВ*ЯЗАНІ З ТОБОЮ СПОГАДИ МОЇ...
КОХАЮ Я...
ТА ВТІХА МОЯ
БАЧУ,НЕ В ТВОЇЙ ПЕРСОНІ.
НЕ ЗАБУДУ ТЕБЕ Я НІКОЛИ,
НАВІТЬ ПІСЛЯ ВИПУСКУ ЗІ ШКОЛИ...
СПІЛКУВАННЯ ХОЧУ ПРОДОВЖИТИ Й ДАЛІ...
В ОБІЙМАХ ЧИЇХОСЬ ТОНУТИМУ,
БУДУ ЩАСЛИВА...
ВСЕРІВНО ПРО ТЕБЕ ДУМАТИМУ...
ОХ,ЗНОВУ НОВА СТОРІНКА ЖИТТЯ...
НАБРИДЛО ВЖЕ СЛОВО «БУТТЯ»
ТРЕБА ЙТИ ВЕСЕЛИТИСЬ,ДАРУВАТИ ЛЮБОВ,
ЩОБ ЛЮДИ КОХАНІ ЗГАДАЛИ МЕНЕ ЗНОВ...

[500x368]

Десь далеко,за холодними морями
Суша стояла,омита дощами.
Замок був на ній величенький.
А вньому жив принц - зовсім маленький.
Щоночі на острів прибували купці,
Своєї справи були ті митці...
З принцом маленьким вони шахрували,
Нажаль таємниці його ніколи не знали.
Принц добрі очі змалечку мав,
Та була проблема у нього - не відчував...
Колись закохався він у селянку,
Батька його віддану бранку.
Про відчуття свої одразу ж сказав,
Отут-то гнів батька його і спіткав.
Розсердився старець,що син його рідний
Забажав бранку звільнити - негідний!
Батько той був злим відьмаком,
Злетів і промовив:"Зійшовся ти з чаклуном!
Якщо не замкнеш зараз свої почуття,
Нездатен будеш ніколи на відчуття!
Крім того,станеш маленьким на зріст,
Що жодна жінка не гляне на лист
Від тебе,з фронту кохання присланий...
Тож думай хутчіш кому всеж ти відданий!"
Та принц вперто стояв на своєму,
Хотів селянку посватать в дружину,
Хоч батько й вважав її за нікчему.
Розгніваний старець вмить побліднів,
Що принц з переляку аж сполотнів.
Батько дотримався гнівного слова:
"Закінчилась тут наша розмова!"
Відправив свого сина за море,
Наслав на нього любовне горе.
З тих пір принц нічого не відчував,
Не можна сказати,що він невимовно страждав,
Ні...він просто собі існував.
А світ і час кружляли довколо малого,
А він ні на що не дивився,
Міг розуміти тільки німого.
Чари ці розбивалися теж відчуттям,
Дівчина мала кохать до нестям
Цю,тепер неістоту,черству душею...
І сталося так...Одна кололівна
Побачила раз юнака мовчазного...
Дівчина була та чарівна,
Не одне серце скорила принца видатного.
Вмить,тільки призналась царівна в коханні,
Чари розвіялись,і юнак замер у чеканні.
Серце затріпотало,душа запалала:
"Може бранка мене ще чекала?"
Кинувся він з мурів високих,
Не схотів царівни обіймів широких.
А мур височенький,метрів з п*ятсот...
Не стало принца,розбився,як птах,
Батько-чаклун,що був вже в літах,
Відчув це і теж самогубством покінчив життя,
Царівна ридала:"Хто ж тепер
розділить зі мною буття?"
А бранка залишилась жити щасливо,
Нічого не знавши про принца,
Що через неї загинув так сміло.

[показать]
В колонках играет - Dark Traquliti

Рок-н-рол,рок-н-рол!
Вийди,друже на танцпол!
Покажи рукою вліво,
Задом струсни сміло!
Скрикни дико один раз:
"З рок-н-ролом просто клас!"
В праву руку візьми пиво,
В другу-дівку,просто диво!
Закрути шалений драйв,
Буде схоже це на дикий джайв!
Після танцю всі спочинем,
Тіло чим подалі кинем.
Вип*єм пива іще раз
І ніщо не спинить нас!
Після співу в ліжко сміло пригай,
А на ранок звідти шмигай.
З тіла вийде алкоголь,
Зрозумієш що ти ноль...
Швидко ти тоді партнера кинеш,
П*яна рожа...вже не вплинеш...:)
Секс і пиво - ще раз так!
А хто проти,тому фак!
Такі розваги до душі,
На п*яну бошку - всі путі!
Кльово так гудіти,
Серед безладу цього
Мало що розуміти...

В колонках играет - ClockWorkTimes
Настроение сейчас - Про эмиков

вчера ч вернулась домой из большого города Киева...как приятно очутиться опять на своей кровати,под своим одеялом и в нежном сиянии звезд,которое излучают обои....ех,везде хорошо,но ома лучше:))