Зашла перечитать свою молодость
Иванов В.Ф и Почепцов Г.Г.
Я вас люблю, мои дорогие профессора! Приезжайте еще, пишите такие же полезные учебники, пятитомники и периодику по теориям коммуникаций и масс медиа. Очень приятно вас слушать, читать и, конечно же, видеть.
Под "наркотическим" впечатлениям от ваших пар.
Я.
давайте о банальном....том,что так важно...для меня....
да-да...о тебе дорогой мой....
ну да!о чем же еще я могу говорить,как не о тебе....хотя мои попытки "жизнь без тебя" дают результаты...хотя и слабые...
так приятно,когда можешь молчать
******
Єдине мистецтво бути щасливим - це усвідомлювати, що твоє щастя лише в твоїх руках (с)
На жаль не знаю автора цих чудових слів....
Але варто над тим всім задуматись....
Сьогодні таке свято.... Я чомусь його відчуваю вперше за все життя, хоча ніколи не святкувала...
Знаю точно, що завтра піду робити собі подарунок ))) Куплю якусь книжечку (напевно альбом з картинами Франсиско Гойя, якщо знайду)...
Я хочу, щоб завтра було сонечко.... принаймні так хочеться....
хочеться посміхатися.....всім....всьому світові....
хочеться сказати "люблю" тим, кому давно не говорила теплих слів....
тим, до кого щось всередині живе.... а їх останнім часом залишилося так мало, тих, до кого по-справжньому щось відчуваю....
*******
Була сьогодні на рок-концерті "ШнуРОК 8"
До нас приїжджали "ФЛІТ", "Безодня", "ХУ4", "Мій батько п"є" і багато інших... Всіх і не запам"ятала.... Назвала тільки тих, заради кого туди поперлась.... Вухху.... Я щаслива...
Хоч і стомлена.....
Але і не пЯна, зовсім.... Це мій особистий рекорд, бо зазвичай подібні дійства закінчуються як мінімум бутилкою пиВа...
*******
Я хочу знайти чарівну гумку, якою б постирала всі негативні спогади зі свого життя....
Може скоро таку знайду....Точно знайду....
*******
А сьогодні таке свято - 8 БЕРЕЗНЯ....
Любі мої френди жіночої статі - з днем весни вас, з днем любові, з днем краси!!!
Я ніколи не вміла знаходити пишних слів на привітання, чомусь завжди говорилось від душі, от як зараз....
****
А жити так ЛЕГКО....
Люблю вас всіх....люблю....
[450x176]
мне все чаще кажется,что ты просто так убеждаешься,что я еще не отказалась от тебя.
милые мои бои!вот какого хера вы выкладываете фотки "кубиков"????я конечно понимаю,что это очеееень поднимает самооценку,когда какая-то малолетка тебе пишет "детка,я хочу тебя",но бесит!
я конечно не собираюсь отрицать,что иногда и у меня слюни текут при виде ваших "скромных" фото,но всеже!зачем?!!!!
ну вот почему я вечно пропускаю раздачу пиздюлей счастливой лопатой?!!!
везучая, епты?!
эх....почему государство не выдает студентам вазелин бесплатно?Я скоро обанкрочусь...
мы все так хотим любви....но сил хватает только на секс....
а ты ведь никогда не сможешь меня забыть... нет-нет! я не пытаюсь сама себя в этом убедить... и не из-за великой любви ты меня не забудешь... ты просто относишься к тем людям, которые так хотят понимать поступки людей... а моих ты так и не поймешь... ты так и не сможешь понять зачем я это все делала... а я так и не объясню...
меня так часто бросает в крайности...тебе так сложно с этим смириться...так сложно быть...но так не хочется все бросать...
ты первый....я ...энная...
разные желания....сложности перевода...
Життя набагато простіше ніж ми думаємо (с), незважаючи на всі складні ситуації, що бувають...
"Ні" сказати так просто... так легко... А як важко навчитися з ним жити...
І неважливо хто саме каже "ні" - я чи він... Головне те, що воно прозвучало....
Іноді воно вирвається випадково і неочікувано...
Іноді виводить мене з себе...
Іноді змушує плакати..
Воно продовжує багато фраз типу "Кохаю", "будь завжди поруч", "довірся мені", "допоможи", "дочекайся" і щось типу того...
Слово "ні" має багато замінників - "можливо", "не зовсім", "майже", "так, але", "незнаю", "не дуже"... список можна продовжувати дуже довго....
Але знаєте, все таки краще говорити прямо - "ні"... Бо тільки це слово ставить крапку і зводить з розуму одночасно, підводить все до логічного чи не зовсім логічного завершення, проводить під усім минулим жирну риску.
______________________________________________
Розбити своє і його серце і вирішити вже НЕ нашу долю... НЕ спільну...
Збирати себе по шматочкам і зклеювати як дорогу порцеляну, щоб знову милувати чиїсь очі та амбіції...
Як жити далі? Як змусити себе вернутись до попереднього життя?...
Слово "люблю" приємно чути тільки вперше, коли тобі це кажуть занадто часто, то вже немає того тривожного трепету в грудях...
Я іноді думаю, що я вже давно не ексклюзивний екземпляр, а так дешевий неформальний "секонд хенд"....
І я говорю не про секс, а про почуття... Їх немає...вони витратились на дурниці...
Для того, щоб полікувати мої душевні рани, потрібна ціла купа часу... Що ж час - це єдине, що в мене є і що мені ніколи не вернути....
Тільки щоб не почути "Ні".... Тільки, щоб не було шансів на "Так"...
_____________________________________________________
А що було б, якби все пішло по-іншому сценарію? Хто зна...
Господи, за що ти забираєш молодих??.... Йому ще жити і жити...
Вадімка, а ми ж тебе бачили в суботу... Ти був такий щасливий...
Ви з Машою ще нашій компанії помахали па-па.... Боже, хто знав, що то ваша остання зустріч...
Смс прийшло сьогодні о третій... Я думала що не витримає серце.... Просто...
Просто помирати молодим не можна.... Я не думала ніколи, що таке станеться....
А ти обіцяв на наступній рік просити її руки... Думала погуляємо на весіллі...
А ви з нею жартували і казали, що спершу мені треба одружуватись, бо я старша... Ви були такі щасливі.... Напевно востаннє так завжди кохають.....
ЇЇ фото у тебе на аватарці Вконтакті... Любив... Дуже любив...
Вадімка......
Вибач мене.... Якщо щось не то сказала... Якщо чимось образила...
Сльозами не зарадиш біді.....
Хай земля тобі буде пухом.... Ми тебе будемо пам"ятати, сонечко....
R.I.P.
я собі все менш подобаюсь.
заводжусь через кожну дрібницю, нервую кожен день, поганий настрій приходить незвідки, засуджую в собі і в інших знову ж таки кожну дрібницю.
я не знаю, де шукати цьому причину. або привід. це схоже на розкопки власної душі. спочатку копала-копала-перекопала, і звалилась у ту ж яму і мене ще трошки зверху притрусило. щоб мало не здавалося. а тепер розгрібай. добре.Як?
***
втім, я не хочу про це думати.
я насправді дуже люблю Музику. Гарну, красиву, душевну, шедевральну. у мене музична криза. я не можу нічого для себе знайти на даний момент. допоможіть мені, будь ласка.
[322x400]
жизнь..она просто идет... а мы все играем....играем любовь...играем розочарование...дружбу....играем жизнь....
Настроение сейчас - понимаю....
понимание....оно приходит к нам постепенно...но как снег на голову....осознание своих ошибок....понимание другого человека....а потом апатия....и только одна фраза...."так будет лучше..."....возможно...
поступово звикаю до його наявності,тепер думаю не тільки про себе...
мабуть дивне порівняння,яле,як коли в тебе з'являється домашня тваринка...спочатку ти просто граєшся з нею,але потім розумієш,що за нею треба доглядати...і ось ти вже встаєш на півгодини раніше,щоб погуляти з нею та покормити....так і з ним...поступово звикаю,що робота це важливо для нього,і що йому дійсно треба висипатися,навіть коли мені хочеться зовсім не спати...і,якщо я прокинулась о 5-тій,не треба його будити...якось це дивно...незвично...