[700x600]Читаем новогодний номер журнала "Sex in the City". Михаил Венгеров в авторской колонке "Клуб аттракционов" расскажет о спортсменах, телеведущих, певцах и певицах, всающих ради развлечения за диджейский пульт. Имеют ли они все право называть себя диджеями?
На днях под таким девизом Дмитрий Федоров, экс-завидный холостяк Москвы, сыграл свадьбу в одном из самых лучших ресторанов столицы "THE Сад". Его избранницей стала комсомолка, студентка и просто красавица Иннеса - девушка незаурядная, поющая и танцу…ющая. Поздравить молодоженов пришли только самые близкие люди: члены семьи и друзья. Среди них не могло не оказаться DJ SMASH, Иванушки International, Чили, Ирсен Кудиковой, и, конечно же, диджея Венгерова- второй половины диджей дуэта Vengerov&Fedoroff. Группы Игра Слов, 23:45, и легенда 80-ых , гость из Франции Ottawan подарили молодоженам свои лучшие хиты в живом исполнении. А DJ Sebastien-резидент молодого, но уже успешного лэйбла Grusha music поддерживал праздничную атмосферу своей игрой. Вереница гостей с подарками и цветами в руках тянулась до 2-х часов ночи, а при подъезде к ресторану образовалась большая пробка из дорогих автомобилей. Ели-пили, пили - ели, и плясали и пели до самого рассвета.
ссылка: http://7dn.ru/Video/411/513259
11 ноября в клубе Гусятникофф состоялась первая в России твиттер-вечеринка, которую
устраивал актер и музыкант Гоша Куценко при поддержке фестиваля "Русская
волна" и Дмитрия Федорова. Они собрали своих друзей из числа
пользователей твиттера и поклонников фестиваля и устроили супер-вечеринку, где Гоша
развлекал гостей, исполнив лучшие композиции из сольного альбома "Май
Ворлд".
Также публику порадовали сеты диджеев лэйбла Grusha music DJ DWords и DJ Sebastien.
Надо отметить, что Vengerov&Fedoroff являются одними из популярнейших пользователей твиттера.
Фолловим:
Михаил Венгеров: twitter.com/dj_vengerov
Дмитрий Федоров: http://twitter.com/dmitryfedoroff
Русская Волна: http://twitter.com/russianvolna
Новый клуб "Opera Live": http://twitter.com/opera_live
Вчера DJ Vengerov&Fedoroff побывали на радиостанции Комсомольская правда в программе "пять вечеров с Кальяном"
Разговаривали обо всем: сколько они зарабатывают, через чью постель они попали в шоу бизнес, какими методами они воспитывают молодых диджеев, почему альбомы Vengerov&fedoroff стоят дороже дисков других исполнителей.
Слушайте здесь: http://www.moskva.fm/play/2108/1289848138
"Когда Бог создавал рай, то смотрел на Маврикий" - сказал когда-то великий американский писатель Марк Твен. DJ Vengerov солидарен с великим писателем, поэтому и в этом году стал резидентом Mauritius Kite Jam на Маврикии, который прошел с 1 по 10 ноября. Здесь собрались любители водного экстремального спорта, бесконечного драйва и хорошей музыки.
мене надихають дитячі майданчики, особливо пісочниця в центрі, і хаотично розкидані пластмасові іграшки
це нагадує фільм, яким насолоджуєшся із затишного крісла, а всередині було б дискомфортно і ніяково
бо дорослішання шкодить справжньості
Смерть – це не сумно
Сумно те, що більшість людей взагалі ніколи не живуть
Ми бачимо світ таким, які ми є самі; те, що у нас всередині, ми бачимо поза собою. Покладіть на стіл мішок із золотом і залиште там дитину. Якщо прийде злодій і викраде золото, чи буде знати дитина, що воно викрадене? - У дитини немає всередині злодія, і він не побачить злодія поза собою. Не говоріть про порочність світу і його гріхи. Плачте, що ви самі все ще вимушені бачити порочність. Плачте, що ви не можете не бачити всюди гріхи, і якщо прагнете допомогти світу, не засуджуйте його. Не послаблюйте його ще більше.
соковитий, легкий і розсипчастий junior від royksopp став хорошим саундтреком весни 2009
і насичена з кислинкою палітра розливається прохолодними хвилями
Моя родина на відстані у шість сотен кілометрів від Києва занурена у сесію. А я один в квартирі на Троєщині збираю речі для переїзду в іншу квартиру на Троєщині. Один, але не самотній. Симфонія номер сорок соль-мінор створює ефект присутності: ворушіння позаду пальцями ніг і причмокування та злизування меду із склянки з чаєм. Ми тут не сумуємо, нам є про що подумати і про що мовчати. Чим, власне кажучи, і зайняті.
Не треба міфологізувати порожнечу. Порожнеча – це порожнеча. І тому сьогодні оригінальний культурний активізм – це не виробництво візуальних атракціонів для провінційної буржуазії, а інтелектуальний, емоційний, соціальний і політичний заколот. Сьогодні мистецтво не в галереях – воно в серцях і на вулицях. І вибір один: боротьба або їбання в жопу, війна або регіт під час рауту в компанії нудних і нікчемних вицвітлих гномів.
Анатолій Ульянов
Закат спектакля
Для того, щоб зрозуміти сутність і проблематику такого явища, як національна комісія з питань захисту суспільної моралі, можна порівняти її із ринком людських органів.
Де на початковій стадії в рамках окремо взятої лікарні не існує жодного ризику. Медицина на вашому боці. І ви просто лікуєте виразку шлинку у стаціонарі. А через деякий час прокидаєтесь із шрамом під ниркою. Коли ваш орган летить у першому класі якихось європейських авіаліній. І рятує чиєсь життя.
А виразку шлунку вам вилікують. Ви навіть будете вдячні, можливо. Потім будуть реабілітації, судові позови, нервові зриви, але в кінцевому результаті це нічого не вирішить.
Комісія з питань захисту суспільної моралі навідміну від ринку органів – державна інституція. Всі її здобутки – це реальні і законні дивіденди, як інструмент створення авторитарного управління. Наша відтята культура не літає прешим класом. Їй роблять аборт, народжують на початкових стадіях вагітності і вбивають. Це ніби промивка нашим цінностним системам. Втручання в голови наших дітей, що за своєю природою виглядає абсурдно.
І якщо без нирки жити можна, то із обмеженим внутрішнім світом, без мозку жити неможливо. Як мінімум для людини, що має на меті розвиток і усвідомлення себе, як унікальної одиниці Всесвіту.
Мені не за сміття на вулицях соромно. А за нас не здатних прибрати і навести лад власності. І не за політичну систему. А за нас проституток і рабів, які по-маслу функціонують в ній. На корсить психопатів.
Не за депутатів своєї країни мені соромно, не за кабмін, не за президента і судову систему. А за нашу з вами нездатність бути вище всього цього, за рівень суспільної свідомості, за нашу бидло-первинність із теперішніми наслідками.
Мені ніколи не буде соромно за комісію з питань захисту суспільної моралі, і не соромно за всіх тих уєбанів в дубових кабінетах, за їхні абсурдні спроби виховувати мого сина. І не злий.
Мені за нас з вами соромно, сліпих і безруких, тупоголових із олігофренічними нахилами.
Це ж минеться, правда?
цього дня п’ять років тому дмитро олійник вперше спробував на смак радіоефір
Вчора о дев'ятнадцятій ми вечеряли в тиші. Насолоджуючись смаком. А за стіною дуже голосно і несподівано завопіло «С Новім Годам!».
До цього ми декілька місяців не могли зрозуміти хто наші сусіди - японці, китайці чи корейці.
шість годин радіоефіру – це дев’яносто пісень, година реклами, десять хвилин джинглів і п'ятнадцять хвилин розмов ведучого
ти можеш бути освіченою одиницею масовості, мати якісні інформаційні потоки і високий рівень пізнання
і лишатися при цьому бидлом із доктором хаусом і бумбоксом, без міліметра чуттєвості і жодної краплини суті
Моя планета – хронічна вагітність. Від дня останнього менструального періоду і до безкінечності. У довічній агонії, безрезультатних спробах народити. Моя планета приречена носити зародок і горіти в потугах. Моя сучасність - безпорадна реалія і порожні вулиці. Створення видимості повноти, і буття в одвічному екстазі. Псевдо щастя під прошарком сліпоти і глухоти. Ніби ми не ми, а ніхто і ніколи.
сучасність вдягається у псевдо аби набути форм і елементарно мати вигляд. інакше цей світ не взмозі мати ціну і торгуватися. ми граємо за неіснуючим сценарієм, але його тюнінгують покоління після нас, і буде соромно тим, хто сьогодні справжній. сучасність вдягає псевдо аби елементарно бути, і плаче вночі і стогне, але не має альтернативи.