Чось Новий Рік так не обсмоктують, я к цей день...
Ось вам Замітка 5
"Дозволь собі мені тебе любити"
Заброшеный отель в Чехии в моем городе.. Очень понравилось..единственное , испугало, когда посмотрел фотки дома..чертовщина какая то..но не буду этого выкладывать тут, все равно не поверите..а по ссылке они присутствуют.
Так відбувається, що всі намагаються зачепити мене за суспільні норми. Люди намагаються виправдати свій вибір? Така фігня - мені доводиться часто бути подразнювачем еее впевненості за правильність прийняття рішення. І виходить, мене треба закидати суспільними нормами, щоб скинути з себе це нав'язливе відчуття, що ти бездумний елемент суспільства (спочатку просто дурень написав, а варто було бидло). Біда в тому, що не встигаєш всі ці гачки з себе стягувати. І тут затягує павутиння суспільних норм. Не встигнеш оком змигнути, як почнеш задумуватись, а точніше перестанеш цим займатись.
Але. Моїм рішенням завжди була ізоляція, з адаптуванням до суспільства, ні в якому разі не асиміляцією. Зберігати тверезість мислення останнім часом вдається все тяжче і тяжче. Не знаю які зовнішні чинники на це подіяли. Тут виникає складне питання компромісу між самовпевненістю та сумнівами.
І от ставлення до цих людей цікава штука. Точно скажу, що дивитися на всіх дурнів, як на дурнів не варіант. І ізолюватися, до речі, теж. Тут вихід тяжкий, треба всіх любити;) Все інше достатньо безглуздо.
Цікавий цей Гордон. Він розумний звичайно, я теж нічо;) Але він мене здивував таки одним своїм ходом, а саме кінцівкою кожної свої програми...
А тепер "мислью по дрєву"(при небажанні, можна перейти одразу про Гордона). Багато хто мабуть в побутових ситуаціях наштовхується на людину, грубо кажучи тупішу за себе, принаймні за поведінкою, мг? після закінчення сперечання, а скоріше лайки, задаєшся питанням, а як можна було уникнути цього безглуздя?
Ну, я побачив три варіанти розвитку подій, окрім як сидіти і дивитися порожнім поглядом.
1. Опуститися до рівня опонента. Ну ситуація неприязна для мене. Ваш супротивник виявляється більш підкованим на побутових чварах з сусідкою і лише зберігаючи при собі "остроуміє", можна вийти переможцем. І в цьому випадку я відчуваю себе ідіотом, що перекаркав ідіота, але так як я ідіотом був лише пару хвилин, мені стає шкода другого ідіота. До речі! Якщо часто опускатися, то не помітиш, як тебе засмокче, і це галімо.
2. Залишатися при собі, але давати толерантні відповіді, в жодному випадку не пояснювати своїє ситуації - гоппонент не збирався їх слухати з самого початку. До речі, я перевірив в неті на логічномислячих людях - те, що я говорю пишу, розуміли з третього разу набридливого повторювання.
3. Ну цей передбачає вишуканість. Виявити майстерність володінняя словом, поставити опонента на місце. Ну іще звичайно можна збити з пантелику, але тут хахвичай шибкої майстерності не треба.
Так ось. Перший відмітається за шкідливістю. Други цікавий, у заключенні наголошу. Ну і третій власно-кажучи не кожному даний.
... Гордон, під час передачі декілька разів намагається гостро вколоти списом повітряний млин. Я ще жодного разу не бачив, щоб суперник(и) "паріровал" удар. Повітряний вітряк, за визначенням ніколи не визнає своєї поразки, всім хочеться залишатися небезпечними чудовиськами. Гордон не зважає на це увагу, він виступає в основному модератором форуму.
Так ось в кінці він завжди каже, що повітряних млинів нам як завжди побороти не вдалося. І от чим він мене здивував - в передачі лише вислуховуються думки представників усіх верств населення, які бажають висловитись. І вже розумними головами робиться висновок.
Коли на мене нападали в метро, я лише вставляв слова типу, будьмо толерантними та де ви виховувались, тут же за мене всупалися підковані уже в цій справі тьотєнькі, які несли справедливість. В даній ситуації важливо не посміхатись)
П.Б. Не сприймайте картинку буквально, це не вираження моєї позиції=)
Настроение сейчас - Sleeping away
Повертаюся я вчора о другій з консультації додому, вітаюся з Хом'яком(це бандурист, що живе у мене), помічаю що ці товариші ніфіга не прибрали за собою, після вчорашнього, і позавчорашнього, і... ...і новорічного... Лягаю на диван, щоб через півгодинки почати прибирати. Прокидаюсь десь 7 год, починаю мити посуд - достатньо медитативне заняття. Потім я їздив опівночі на велосипеді в магазин. Як оце неприємно відчувати на собі знущання маркетологів... Це єдиний супермаркет в моєму районі, до того ж єдиний цілодобовий. Там не продають смачного масла - всі полиці завалені трьома марками цього продукту, морозиво, лежить розтанувше в ледве холодних холодильниках... Це нагадує сцену бомжатського району в якомусь фільмі.
Всю ніч я чось робив, і зранку поїхав на екзамен, скинувши на флешку шпори. Доїхав я пізно і метушливо почав друкувати і нарізати шпори в компкласі. Лектор запізнилася на годину з лишком, тому я дарма переживав.
Їдучи на екзамен мене завжди відвідує думка, яке місце в аудиторії мені випаде, я завжди налаштовуюсь перейматися подібними думками, на позитиві такий. На цей раз я сів в дальньому кутку, під стінкою(короче найкрутіше місце). І хв через десять, у мене забирають ще гарячі шпори і вигоняють з аудиторії. З мАркетингу у мене був найвищий бал і потипу орієнтуюся я в ньому найкраще... З вигляду, безвідповідальності і погроз викладачки, я зробив висновок, і промовив про себе відповідний епітет, який тут наводити не буду.
Одягнувши вже навушники і топаючи на БЖ, на якому, як виявилося, я давно вже не бував, я усвідомив, що у мене нормальний настрій. А ще, до того виявляється я функціонував у стані апатії, повної байдужості, до навколо мене відбуваючогося. І ще я трохи переживав, що мене не турбує все, що коїться навколо... А ще я, одразу ж поливши стіни універу, захотів в театр. Думаю це дуже знаково... Ще недавно думав, що я робив би, якщо мене виженуть з універу...
ГЭС была построена в 1953 году и закрыта в 60-е. Всё оборудование демонтировано.Рядом есть деревянная плотина и подвесной мост.