В колонках играет - доллі сонґ

Їду учора в метро, значицца... А в Києві на станціях метро встановлено телевізори. І, обернувшись назад, раптом бачу на екрані кліп на пісню "Той,той".. аже все впало. Мені одразу пригадалося, як я вперше побачив цей кліп три роки тому, також у Києві. Майже між життям та смертю. І взагалі, ці три роки мене весь час кидало то до життя, то до смерті....... Ці останні 3 роки мого життя були такими дивними, божевільними, та навіженими. Але впродовж їх усіх все ж простежуються певні тенденції, можливо, я прожив їх так, аби дечого від життя навчитись.... Я зробив БЕЗЛІЧ помилок. І от зараз, те саме місто, та сама пісня у моєму житті, але з іншими людьми та з іншими обставинами. А я? Чи я якісно змінився за ці роки? Чи став доросліше? Чи змарнував найкращі роки зі свого життя????
Мабуть, ні. Принаймні, хочеться в це вірити. Хочеться вірити, що людські обличчя, події і почуття нарешті перестануть мерехкотіти навколо, все усталиться і життя або взагалі завмре на тій точці, що досягнута зараз, або зрушиться з неї і потече вперед, до МАЙБУТТЯ.
........поволі, але певно...............