• Авторизация


Украинофобия 26-02-2006 13:34 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Такая ситуация: вчера у мамы был день рождения. К нам домой пришли её подруги, посидели-поболтали за столом (вместе со мной), и, как это водится при типично дамских посиделках, их осенило. Ведь какой хороший задушевный разговор может обойтись без перемывания чьих-либо косточек! Обстоятельства сложились таким образом, что самым привлекательным объектом этого таинства оказалась моя жизнь… Кто-то спросил, почему это на кухне над обеденным столом висит политическая карта Украины? Я ответил, что собираюсь переезжать в эту страну, поэтому хотел бы получше знать её географию (вряд ли они бы поняли, если я бы объяснил, что созерцание данного предмета доставляет мне эстетическое удовольствие). Одна из дам поводила по карте пальчиком, аккурат по Днепропетровской области, и неожиданно выдала чистосердечное признание: оказывается, она проживала в одном из городов (Новомосковск), обучаясь в начальной школе. Когда-то она даже владела украинским языком (но потом, переехав оттуда, с лёгкостью его забыла. Ну, забыла – так забыла! Так нет, на этом история не заканчивается. Увы!)…

 Они мне задали вопрос: почему. И не просто какое-то заурядненькое «почему», а самое что ни на есть настоящее ПО-ЧЕ-МУ, на которое просто не предусматривается возможность ответить. Чтобы не портить маме праздник, я решил не вдаваться в дискуссии, ответил коротко и просто: считаю эту страну более подходящей для себя, более демократичной и вообще это Европа. Ответ, на мой взгляд, вполне невинный. Но какую бурю дополнительных вопросов, возмущений и пророчеств (разумеется, ужасных!)!!!

 Это что-то… Оказалось, что одна из женщин – гражданка Узбекистана, по рождению россиянка, которая несколько назад переехала из Узбекистана в Волгоград, и из-за бюрократических проволочек до сих пор не смогла оформить российское гражданство (хотя, по закону, ей его должны были предоставить в течении 2 недель. Я пытался объяснить, что в каждой стране есть свои ментальные и социальные особенности, и Узбекистан – не Украина, так же, как и Россия не Канада. Она и не пыталась сделать вид, что хочет меня выслушать, напротив, стала приводить примеры из своего недавнего прошлого (несколько лет назад  в Узбекистане происходили события, которые условно можно назвать революцией, с той особенностью, что имел место вооружённый конфликт с властями), доказывая что Украину в ближайшем будущем ожидает та же участь. То, что на Украине называется «Помаранчева революція» – это, по её мнению, всего лишь прелюдия к настоящему, вооружённому перевороту. И это обязательно произойдёт, т.к. ментальность у всего населения бывшего «совка» одинаковая, и все республик, кроме, разве что, РФ идут по одному эволюционному пути.

 Что за бред??? Как можно чесать под одну гребёнку Узбекистан и Украину, или к примеру Беларусь и Грузию? Да как можно европейскую развитую страну, с богатым культурно-историческим наследием, ставить в один ряд с традиционной Восточной деспотией??? Где тут логика???

Когда в разговор включилась ещё одна дама, она также заметила, что Украина, в советское время, ничем выдающимся, мягко говоря, не отличалась. При этом следует заметить, что ни одна из вышеперечисленных особ не бывала в стране ни одного (!) раза за годы её независимости!!! Что они могут знать про Украину???

 К сожалению, у нас в стране имеется целая прослойка людей, в глазах которых Украина обладает негативными чертами. Это связано с наличием у них родственников и знакомых, россиян по происхождению, волею судьбы, или по распределению (как известно, в СССР выпускники учебных заведений распределялись по местам) оказавшихся на Украине. Эти люди, приехав в советское время, не имели нужды адаптироваться к культурным устоям земли, куда они попали, они чувствовали себя там хозяевами, т.к. могли свободно там проживать, не изучая украинский язык, не адаптируясь к окружающим условиям, а подстраивая их под себя. Я не хочу говорить о том, как подобная политика отразилась на судьбе самой Украины. Но вполне понятно, что после обретения Украиной независимости, эти люди оказались неготовы к тому, чтобы жить в новом, национальном государстве. Большая часть таковых осталась верна своим прежним установкам, и живёт на Украине только потому, что уже не могут вернуться назад. Но это их проблемы!!!!!

 Как можно жить на той земле, которая дала тебе приют, и при этом не уважать её (о любви я уже и не заикаюсь?!)??? Я думаю, что люди, которые способны гнаться только за выгодой, и сожалеть о том, насколько хорошо там, где их нет – законченные пессимисты. Более того, возможно, они сами ставят на себе крест. Они не пытаются разобраться в окружающей действительности, они лишь хотят диктовать ей свои условия. В итоге, всё получается так, как получается. Я часто спрашиваю людей, которые выливают ушаты грязи на Украину: а что хорошего Вы знаете про Украину? Шевченко читали? А Покальчука? А „Танок на майдані Конго” слыхивали? Нет?... Помните навскидку только Сердючку и “nemiroff”?... Ах, ещё и сало вспомнили?! А какого чёрта говорите, что знаете всё об Украине?!  Вы не знаете ничего!!! Вы только гонитесь всё время за выгодой, и не видя за ней никакого просвета. А это ужасно…

 В итоге, они ушли, обуваясь в прихожей шушукались с мамой «зомбированный… это уже всё… неисправим…»… Господа хорошие, я чем хотите могу поклясться, НИКТО НИ-КОГ-ДА МЕНЯ НЕ ЗОМБИРОВАЛ!!!!! Знаете, просто некому было. Те люди, которые обладают реальной исторической информацией по данному вопросу, как правило, слишком интеллигентны для того, чтобы навязывать кому-то свои знания. Я тоже когда-то скептично относился к некоторым вопросам истории украинско-российских отношений. Например, взять тех же бандеровцев. У нас это слово в большинстве случаев употребляется как клеймо. Партия в своё время постаралась ;)  Моё отношение к этому вопросу тоже долгое время оставалось таким же, как и у всякого «нормального» российского гражданина. Пока однажды меня просто не заинтересовала эта тема (причём через музыку: я послушал диск Чубая + Скрябіна «Наші партизани”). Только тогда я начал интересоваться публикациями украинских историков по этому вопросу, начал собирать сведения и взвешивать мнения ”proetcontra”. Это не было спонтанно, я просто реально пытался построить объективное мнение по этому вопросу. И, кажется, это у меня получилось…

 Только вот не могу понять, почему люди вокруг до сих пор, в подавляющем большинстве, так враждебно настроены. Это шокирует почему-то каждый раз, причём непроизвольно… Когда МЫ станем хоть чуточку объективными???  

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (14):
Kvinta 26-02-2006-14:41 удалить
Как-то даже немного странно было это читать... Я вот живу во Львове, как бы культурный центр Украины, европейский город(считается).. И я хочу уехать из Украины, а ты приехать в неё... И Шевченка читала вдоль и поперёк, и на концерте ТНМК отрывалась, и с Вакарчуком чуть ли не за руку в Киеве здоровались, и бывший мой парень был как бы из этих самых "Бендеровцев"(потомственный наследник гетьмана), и украинский знаю как родной, и ничего потив этой страны не имею.. даже наоборот - отличная развитая духовно и культурно европейская страна... Но даже Петербург мне нравится больше. Пожив в Германии, побывав в разных местах, я чётко себе отдаю отчёт: тут я жить не хочу. Последние впечатления.. Сравниваю концерт Тараса Чубая в Львовской опере(как бы один из лучших театров мира) и оперу "Риголетто" на итальянском языке в Мариинском театре(Санкт-Петербург)...Выбор прост:"Риголетто"!! Это РЯДОМ НЕ СТОИТ! Надо подумать о том, чтобы повесить себе над столом политическую карту Синагпура ;))).... Ну или хотябы достать из ящика карту города Петербурга. Хотя у меня на столе возле клавы стоит шкатулка, с панорамой Петербурга, подрок, привезенный оттуда. В ней же лежат российские монеты(рубли эдкаие), 2 мои рос. карточки моб. связи, которыми я пользовалась там, подаренный там мне бальзам.. и сейчас я в неё складываю кольца, которые ношу.. часы... ну и прочие мелочи ежедневного пользования... душу греет.. вот сколько людей - столько мнений [652x300]
Ruten 26-02-2006-15:16 удалить
Понимаешь, в этом-то как раз всё и дело. Ты живёшь в этой стране, я считаю, ты отвечаешь всем критериям, которым должен отвечать её достойный гражданин: ты знаешь язык, утверждаешься в обществе (учишься, работаешь и т.п.). Ты имеешь право на то, чтобы хотеть уехать из Львова, с Украины вообще: дело не в том, что ты не можешь там выжить, просто это не твоя страна, тебе это не очень близко по духу. С другой стороны, такая же ситуация у меня с Россией (ну, по крайней мере, чуть-чуть похожая). Я не имею ничего против этой страны! Да, я тут родился, прожил всю жизнь, но эта страна, эта кульутра НЕ ДЛЯ МЕНЯ. Я могу тут жить, но не хочу. И совсем другая, я считаю, ситуация, когда людям ВСЁ РАВНО, где жить, они просто ищут выгоду. Не находят её, проклинают всё и всех, в общем, жалкое зрелище...
Ruten 26-02-2006-15:19 удалить
Kvinta, Как-то даже немного странно было это читать... странно, но я не вижу здесь НИЧЕГО странного ;)
Kvinta 26-02-2006-15:58 удалить
Ruten, приятно такое читать :) спасиб
Ruten 26-02-2006-20:46 удалить
Kvinta, а мне приятно говорить правду ;)
Kvinta 26-02-2006-20:48 удалить
Ruten, а слушать то, слушать как приятно! =))))))
>Когда МЫ станем хоть чуточку объективными??? Певно цього ніколи не станиться, бо за своєю сутністю люди не об"єктивні... Те що ти писав про упередженність щодо України(про те що люди навіть не мають нормальних асоціацій із країною), то багато років в Україні і поза її межами пропагандували, що немає різностей між країнами і Україна лише частина Росії чи Польші... А саме в нашій країні є потужна природно-ресурсна металургійна база, яка колись використовувалась поза межами країни(щоб не було можливості бути незалежними) і за роки незалежності нічого не змінилось ми і досі вивозимо за кордон наші природні ресурси бо не можемо їх використовувати... Хочу навести цитату щодо упередженносі і була б вдячна почути твої відгуки... По-перше це слова Ерика Айгнера, він німець приїхавший до Києва.. Тут він відкрив декілька клубів такі як 44 чи 112... Відомі своїми демократичними цінами і класною атмосферою... У клубах виступають різні гурти(і наші С.К.А.Й тама були=)))... То ось що він сказав в інтерв"ю для одного журналу: "-Презентовать нашу культуру(укр.-моя помітка=)) за границей думал? -Есть мечта когда-нибудь устроить в какой-то далекой части мира украинский ресторан. Не для украинцев, которые могут сказать: это же все не так, это все не то! Я бы хотел чтобы там было 99% людей, которые никогда не были и не будут в Украине, представляют себе русского медведя или казака, который стоит на выходе, деревянные ложки и все такое. ..." ПС Отже не тільки у просторах СНГ упереджені люди...
Ruten 28-02-2006-12:52 удалить
"-Презентовать нашу культуру(укр.-моя помітка=)) за границей думал? -Есть мечта когда-нибудь устроить в какой-то далекой части мира украинский ресторан. Не для украинцев, которые могут сказать: это же все не так, это все не то! Я бы хотел чтобы там было 99% людей, которые никогда не были и не будут в Украине, представляют себе русского медведя или казака, который стоит на выходе, деревянные ложки и все такое. ..." ПС Отже не тільки у просторах СНГ упереджені люди... Киянка_Марьянка, здається, я розумію, що ти маєш на увазі. Це якесь тотальне неприйняття, небажання приймати українську ментальність і традиції. Показовість. Я думаю, це все ж питання прийняття української традиції в самій Україні. Люди бачать, що ми не дуже переймаємось цим зневажливим (де-не-де це справді можна назвати зневагою) ставленням, а отже вони роблять ставку на те, що показово, а не на те, що насправді важливо. В мене був нещодавно такий випадок. Я роблю сайт про українське життя Волгограду. А в нас нещодавно відкрився ресторна української кухні шинок. Я туди зайшов, запропонував адміністраторові зробити на сайті як рекламу - розповідь про заклад. Він відмовився, каже "у нас и так вся диаспора собирается. Нам нет смысла делать настоящий украинский ресторан, тогда бы пришлось и официантов обучать украинскому языку, и т.п. А мы просто сделали ставку на "престижную марку", сделали стилизацию под Украину. На самом же деле ничего украинского здесь нет" (під діаспорою він мав на увазі керівників нашої місцевої українсьокї автномії, що вони сюди заходили). Мабуть, річ в тому, що потрібно збільшувати популярність, відомість української культури у світі. Наприклад, якщо кому-небудь спало би на думку відкрити китайський ресторан, хоча б у Києві, і він запустив туди офіціанток-гейш, включив в меню саке тощо, а до їжі подав би, наприклад, пластикові палички, або взагалі віделки, всі б зрозуміли, що це лажа. Про Україну взагалі навіть в самій Україні не всі так добре обізнані... От і виходить казнащо...
Kvinta 01-03-2006-17:08 удалить
Исходное сообщение Ruten Це якесь тотальне неприйняття, небажання приймати українську ментальність і традиції. Показовість. Мабуть, річ в тому, що потрібно збільшувати популярність, відомість української культури у світі. Про Україну взагалі навіть в самій Україні не всі так добре обізнані... От і виходить казнащо...
Треба не популярність збільшувати, а піднімати рівень життя в країні!!! Чомусь добре відома англійська культура(якщо зводити до популярності харчових закладів, то ПАБи відомі у всіх країнах), Ірландія, Шотландія - всі знають досить багато про їх культуру(навіть в архітектурі починають використовувати ірландські мотиви. А бари в ірландському стилі?? багато!). Не будем вже говорити про Китай, про Японію, про Францію - культура, побут, ресторани, поети - загально відомо в цілому світі!!!!! А ЧОМУ???? Тому що це розвинуті країни, з високим рівнем економіки, з відповідним рівнем культури, які займають перші місця на світовій арені!!!! Давайте починати з голови а не з хвоста! Бо яка б у Індії культура не була, але поважати їх ніхто не буде, бо це жебрацька країна! (а у них дуже багато цікавого як в культурі, так і в мистецтві, архітектурі, і ніхто цього навіть не знає) Давайте спочатку нагодуєм країну, і одягнем!! А тоді люди самі і пісні заспівають, і традиції згадають і культуру піднімуть!! Бо в жебрацтві культура не процвітає.
Kvinta 01-03-2006-17:10 удалить
Исходное сообщение Ruten Це якесь тотальне неприйняття, небажання приймати українську ментальність і традиції. Показовість. Мабуть, річ в тому, що потрібно збільшувати популярність, відомість української культури у світі. Про Україну взагалі навіть в самій Україні не всі так добре обізнані... От і виходить казнащо...
Треба не популярність збільшувати, а піднімати рівень життя в країні!!! Чомусь добре відома англійська культура(якщо зводити до популярності харчових закладів, то ПАБи відомі у всіх країнах), Ірландія, Шотландія - всі знають досить багато про їх культуру(навіть в архітектурі починають використовувати ірландські мотиви. А бари в ірландському стилі?? багато!). Не будем вже говорити про Китай, про Японію, про Францію - культура, побут, ресторани, поети - загально відомо в цілому світі!!!!! А ЧОМУ???? Тому що це розвинуті країни, з високим рівнем економіки, з відповідним рівнем культури, які займають перші місця на світовій арені!!!! Давайте починати з голови а не з хвоста! Бо яка б у Індії культура не була, але поважати їх ніхто не буде, бо це жебрацька країна! (а у них дуже багато цікавого як в культурі, так і в мистецтві, архітектурі, і ніхто цього навіть не знає) Давайте спочатку нагодуєм країну, і одягнем!! А тоді люди самі і пісні заспівають, і традиції згадають і культуру піднімуть!! Бо в жебрацтві культура не процвітає.
Ruten 01-03-2006-19:48 удалить
Kvinta, ти мені повір, не варто ототожнювати Індію з Україною. В Індії люди живуть взагалі інакше. І це часто насправді жебрацтво. В мене нема точних статистичних даних, але достеменно відомо, що в Індії рівень життя нижче ніж в Україні. Зокрема там зовсім інше суспільство... Інше ставлення до жінок. Там досі існують касти. І по друге, Україна не така бідна. Так, багато проблем. Але я в 2005 цілий місяць провів в Україні, поїздив і по містах, і по селах. І той рівень життя, який є в україні взагалі не співпадає з тим уявленням, яке мають в нас в Росії. У нас вважають, що Україна це взагалі якась юрба жебраків, мабуть, судять за гастарбайтерами, які навідуються в великі рос. міста. Мені здається, це скоріше пов"язано з працьовитістю українців. Звичайно, загальна ситуація поки що далека від ідеалу. Але ті міфи, які в нас існують дуже різко відрізняються від об"єктивної реальності, просто не передати наскільки... Отож бо. Напевно, взаємозв"язок між культурою і побутом справді дуже великий. Але точно можна сказати тільки що одне не замінює друге, і навпаки... Паралелей можна проводити скільки завгодно...
Kvinta 01-03-2006-20:29 удалить
Ruten, ти ідеалізуєш. Але це не погано. Мабуть.
Ruten 01-03-2006-22:16 удалить
Kvinta, можливо, трохи. Але я не перекручую факти ;)
Ruten, думала,как тебе ответитить ...и решила ответить на родном... Перше,що хочу тобі сказати-я просто шокована... Перше,що мені захотілося зробити прочитавши твій пост-це поаплодувати тобі... Я ніколи в житті не думала ,що зустріну людину з Росії,що буде ТАК позитивно говорити про мою Україну...Людина,що живе в Росії,знає мою мову!!!І,хочеться зауважити навіть краще ніж деякі "українці".... І хочу сказати,таке відношення Росії до України завдяки славетному Радянському Союзу,щоб зрозуміти,хто є ми для росіян....Розкажу одну історію з житття моєї колись вчительки,що сталась цієї зимої... Від імені вчительки: "Иду я недавно домой со школы,скользкая дорожечка,только тоненькая полосочка,по которой можна пройти без травм...Итак навстечу мне идёт дедушка с ведром,он немножка отходит и пропускает меня...я под влиянием школы на это ему говорю: -Дякую! На это слышу его пренебрижительную речь.. -Ты что хохолка? Я отвечаю,с гордостью: -Так! Его реплика меня убила: -А с виду интелегентная женщина!" Ось така історія...


Комментарии (14): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Украинофобия | Ruten - Літопис одного дня | Лента друзей Ruten / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»