Ставлення людей землі до більшовиків


Прочитавши твір Уласа Самчука „Волинь”, я б хотіла розповісти про ставлення людей землі до більшовиків з того, що я знаю.
Зараз нам важко судити про події, які відбувались у першій половині XX століття. Збереглося дуже мало інформації , а та, яка є, часто надто викривлена і спотворена, як захисниками комунізму, так і новітніми демократами.
Тому найкраще, на мою думку, буде висвітлити це питання з точки зору моєї рідні, оскільки я веду своє походження від селян, що жили в Житомирській області.
Загалом ставлення до більшовиків з боку селян, судячи з оповідань моїх прабабусь і прадідусів, було неоднаковим. Перш за все воно залежало від їх майнового положення. Так, родичі мого дідуся по батьковій лінії були до революції заможними. Тому й сприйняли її негативно. Моя прабабуся Юзефа згадувала, як у царські часи за два дні батрацької роботи можна було заробити 15 копійок. На ці гроші можна було купити порося. Звісно, що з приходом радянської влади заможні люди втратили все.
Прадідусь Петро за царату у сільській школі вивчав німецьку і польську мови, а з „культурною революцію” і свою власну ледь не забув, читав по складам. Обидві ж прабабусі так і залишились неписьменними, як і більшість їх подруг. Пізніше родина мого батька активно брала участь у змінах, що відбувались на селі: перейшла від хутірського на сільське життя. Батько прадідуся Петра, а мій прапрадідусь Андрій-коваль допомагав створювати колгосп. Сам будував у новому селі радянську школу, для якої носив на власних плечах стовбури дерев з лісу. Можливо, за таку активність його й репресували в 1937 році. За що саме, досі ніхто не знає.
Інша частина моєї родини, сім`я матері мого тата, перед революцією належала до бідних. Тому вони з радістю зустріли ленінський декрет про землю, за яким шість душ цієї сім`ї отримали 5 гектарів. Вони розширили своє господарство і за це в 1927 році більшовики відібрали хату, майно, землю, худобу, а мого прапрадіда заслали аж до Сибіру, як і прапрадіда Андрія. Звідти обидва не повернулись. Найстрашнішим же стала для обох моїх сімей зміна політики більшовиків до селян, спрямована на їх знищення. Це був голодомор 30-х років. Але тоді більшовиків вже називали комуністами і це зовсім інша історія.