****
На годиннику грудень – від цього немає ліків,
Білим прапором місто Святий накриває Андрій.
У режимі ч/б ми існуємо вірою в літо,
І відрощуєм кігті в безмовній полин-норі.

А туман розмиває межі чужих асфальтів,
Вже не треба Шенгенки в твої кольорові сни...
Ти впізнаєш мене. Й на ранкових напишуть шпальтах,
Що синоптики й досі
чекають
пришестя
весни...