Отже, виконуючи свій громадянський обов*язок, дописую про ще один шмат мандрів. Тре записати, доки геть не вивітрилось. Далі була Польща і міжнародні тренінги від Synergy group. Рік тому я брала участь у таких самих тренінгах у Нідерландах, цього року їхала уже як тренер, а не учасник. Тренінг цого року для мене став повною протилежністю тогорічному. Того року тішило мене лише казкове містечко, у якому все відбувалось, а також можливість у вільний час накручувати кілометри на ровері по трасах навколо, від людей же я активно тікала, спілкування видавалось здебільшого нав*язливим і нецікавим, сам тренінг викликав бажання бунтувати і сперечатись (що я й робила), і де факто я лишалася поза ним. Цього ж року навпаки, в ролі тренера я по вуха, без залишку влилася у навчальний процес та отримала, здається, максимум кайфу.
Тренінги за своєю суттю подібні шоковій терапії. Так, людину в істериці можна довго переконувати мудрими і тонкими філософськими теоріями і не достукатись, а можна як слід ляснути по щоках, і вона миттю прийде до тями. Так от, у мене програма ця асоціюється саме із таким життєдайним ляпасом. Учасники цього року жартома прозвали програму "машиною для промивки мізків", і це теж вірно: мізки випрані, просушені, тарнаги поштучно вигнані, вся гниль витрушена...
Загальна концепція тренінгу - саморозвиток. На всіх рівнях. Складається він із 3-х частин: перші три дні - начитка теорії і ряд практичних вправ. Теорія, як на мене, дещо суперечнила, хоча загалом, правильна. І, що головне - ідеально підігнана під практичні вправи, тобто, діє та 300% на запропонованій практиці. Кожен тренер мав свою групу учасників, і після кожної "лекції" і практики мали проводити там бесіду і "розбор польотів", створюючи при тому позитивну атмосферу і по максимуму розкриваючи людей. Друга частина тренінгу - воркшопи, тобто, майстер-класи. Тренерам діставалась інша група людей, і треба було корегувати їхню роботу над майстер-класом, який потім презентували усім. Для мене ця частина видалась найяскравішою з усіх. На початку я опитала всіх людей у групі, чим би кожен з них міг і хотів поділитись зі світом. Кожен казав різне: танці, креативні масові ігри, лекції з філософії... і коли назріло питання, як це все об*єднати, хтось видав: це ж все - love, хлопці!!!" словом, воркшоп у нас називався "All you need is love", і головна ідея його була в тому, що будь-яка дія може бути вираженням любві... було креативно, яскраво і весело. Третя частина - це орагінізація походу на виживання. Учасники мали три дні провести outdoor без грошей, їжі, документів і купи всяких благ, при тому на шляху їм доводилось виконувати різні завдання, як то веслування на каякі, постановка вуличних вистав чи орієнтування у лісі. Ця частина для мене виявилась випробуванням. Якщо на перших двох етапах тренери були дружніми і відкритими до учасників, то на третьому треба було зіграти "повну відморозку" - стати суворими, перевіряти наплечники на наявність "заборонених" речей, тримати дистанцію і не відповідати на питання... це все була тонко продумана гра, за якою слідувала розв*язка і знову позитив, але витримати трьохгодинне водіння милих тобі людей лісом із залізним наказом "Just follow me!" - було непросто, хоча й досить цікаво.
І наостанок. Якщо на міжнародну програму, фест або будь-який інший злет з*їжджаються люди, блиизькі по духу, що слухають одну і ту саму музику та, скажімо, мають спільну пристрасть до "вільних мандрів", то нема жодного сумніву, що атмосфера буде сімейна і тепла, всі моментально передружаться і плакатимуть при розставанні. Натомість, коли збирається без малого 4 десятки людей геть неподібних, різнопланових і чужих одне одному за поглядами і вподобаннями, більше того, людей, які у повсякденному житті, імовірно, свідомо уникали би одне одного, і у таких умовах раптом створюється та сама атмосфера родини і єдності - це уже воістину круто. просто неймовірне відчуття! це, звичайно, і мудро продумана програма тренінгу, і внесок кожного із учасників. Але результат вражаючий - наповнення силою, ніби тобі в голову вставили нові батарейки. Коли всі розкриваються, по максимуму діляться своєю енергією, і коли раптом починаєш бачити у кожній людині велике і справжнє СОНЦЕ...