...була дорога на Польщу через Львів, і у потізі малювалася всяка банальщина:

****

Відпустити на волю усіх тарганів і таксі,
Що підступно чекають на тебе під білим порогом,
Й посміхнувшись, Земля ненароком зіскочить з осі,
Й хтось зі смертних в ту мить неодмінно народиться Богом.

Бухне постріл – зі скроні стікатимуть вірші струмком,
Й незнайомі міста стануть раптом колись уже знані.
Всі дороги ведуть через Рим у всесвітній дурдом,
Ще не пізно зійти в бездоріжжя й безмежжя туманів...