Хай нічого не буде змінено,
Як вернемось з півнями дикими.
Й стане дощ - із новими силами,
Станем ми - рудими і тихими.

І циганським космічним табором,
І коморами сонних закоханих,
Й під забутим хазарським прапором
Пройдуть звірі, ще не полохані.

Не полохані і не приручені,
І не названі жодним іменем.
А як прийдуть дощі й заручини -
Хай нічого не буде змінено...