:)
1. - вони телепортуються на нову сторінку... непозаздриш героям... особливо якщо читач швидко читає. добре, що я повільно читаю -)
2. - ні!, він тішиться з радісних облич діток. а потім він знову зайнятий підшуковувань підходящих кожній дитині подарунків. і до того ж, йому хтось же допомагає... і потім, святі не сумують :)

тю!, все просто

коли читач перегортає сторінку, то герої в той час затамовують подих, бо живуть вони тоді і доти, поки читач читає.
кожна нова сторінка - це для них така ж загадковість, як і для читача.

а коли св. Миколай роздає подарунки дітям, то я, як миколай з трьохрічним досвідом, можу сказати що він радіє з того
1. що роздав подарунки всім дітям. і особливо радіє з тих дітей, які по справжньому чекали на подарунки. (повірте мені - їх видно одразу!!!)
2. каже "фу!!!!, нарешті скінчив"

djabchyk, добрий дядя Миколай :)

Малуня, по-моєму, навпаки, коли повільно - гірше, бо тоді періоди "провисання! і неприкаєності триваєть довше - у моменти переготрання...

djabchyk, та, неймовірний досвід)) а я от цього року до жодної з акцій не змогла долучитись, бо мала у кишені повний нуль, а туди тре було робити свої благодійні внески... тому була суто "приватним Миколаєм" для тих. кого стрічала...

інколи посмішка і добре слово Gear, краща матеріальних подарунків