В колонках играет - Фльор
Настроение сейчас - п*янючо-вдоволене:))

...після сонно-виснажливого дня і медитацій над кавою та язичницькими богами, проповзла додому, де віднайшла Тагіроподібне створіння, що мирно читало не дивані Кастанеду, вдавши із себе елемент декору моєї химерної нори.
Він здивував мене (наскільки це взагалі іще можливо після багаторічного спілкування) не лише несплодіваною і вчасною матеріалізацією, а й новинами зі свого життя... Довго відбивала щелепою пальці після кинутою його Хіппівською Високістю фразою: "Ну, у мене зараз вдома сканер, кольоровий принтер, інтернет... то якщо щось треба, заходь...". не одна я встигла перекроїти життя по повній програмі (не лише про появу нового обладняння, а взагалі)...
Цей, з дозволю сказати, витвір природи, скромно нагадав, що у нього сьогодні ДН, і, глянувшми на мої круглі очі, мудро заявив: "Можеш нічого не казати - я і так знаю, що ти мене вітаєш..." мало хто розуміє без слів...
Мдя. Все ж таки, не відмовити йому у вмінні з*являтись саме тоді, коли треба... Достатньо просидіти трохи разом, щоб втрачена рівновага відновилась, дах заїхав на належне місце, а стрьомні ознаки втрати терпіння, агресії, втоми і роздратування зникли нанівець.
Приємно стрічати старих друзів. Особливо учителів...
Приємність була закріплена розпиванням з батьками найкращого у світі пива "Микулин" якого інший добрий старий друг привіз повний наплічник із Тернополя... Ех... завжди би так...