[360x268]
...сто разів озирнувшись, можна полегшано зітхнути і сказати: це відбулося. статтю мою вимучену Медведев чомусь проігнорував, то ж писатиму поки що тут. попри ряд западлів і розчарувань враження лишилось таки позитивне: ряд листів із словами підтримки і подяки (а також праведного гніву на адресу київської влади) різних незнайомих людей, дзвінки, невідомо-звідки допомога добровольців - все це здавалося часом просто дивом. і народ з "Вертикалі", що таки прийшов після моєї там акітації, і багато-багато іншого. Коли ми з Яріком їхали в метро з тої таки "Вертикалі" додому і обговорювали той таки Узвіз і плани порятунку, дядько, що слухав нашу розмову, раптово гаряче подякував нам... на фоні цього не сильно ранило "мистецьке" (в гіршшому розумінні) ставлення деяких митців до справи... звісно, були прорахунки, були зачіпки, і ще було багато-багато адреналіну... особливо в останній момент, перед початком, коли хотілось закричати "все пропало!!! нах..." лае якимось чином воно таки не пропало...
словом, можна ще багато чого сказати, але обмежусь одним: СПАСИБІ велике, кругле і сяюче... кожному хто був з нами, і хто нас підтримував здалеку. завдяки вам не провалилась не лише акція, а й дещо більше. можливо (сорі за гучні слова) чиясь віра в людей і готовність робити щось не задля власного інтересу...

іще трохи фоток