Фрая? Це кого саме? І що саме?

Умгу, як воно зветься? Бо я дочитала на днях першу книгу Фрая -- в смислі, з лабіринтів Ехо. Ще!!.. :)

разве можно радоваться возвращению к "реальности"??
не..не..
[502x618]

Сунна, жутка річ!!!краще ніколи не бери до рук! а як надумаєш - то краще робити це на канікулах чи у відпусці. і бажано подалі від дому. щоб був час прийти до тями:)))

Ederlezi, перша книга, як я зрозуміла, "Чужак". здибала на петрівці колись в мить чарівного фінвнсового піднесення, а тепер качаю з інету... друга книга - "Волонтери вічності". далі - "темная сторона"... "Волонтерів" можу підкинути, я роздрукувала усьо:)))

aranrut, дивлячись коли і в яку реальність:) в моєму випадку це була радість згадування хто ти і де ти, і що глузд ще трошки на місці... однією ногою...

Хм... чому жутка? Я чому і хотіла уточнити, який Фрай, бо Лабіринти Ехо за літо проковтнула тільки так. І залишилась в захваті. Тільки було прикро завершувати цю історію. Наче шматочок мого життя завершився. Виникло почуття втрати. Ну на кілька днів хібо що.

тим то й жутка, що після неї важко повертатись...

Gear, А мене Фрай навпаки рятував. Коли на душі кішки шкребуться і катастрофічно не вистачає позитиву. Допомогло.

П.с. Подивись будь ласка в "приватні повідомлення".

та я ж згодна - без нього я б зараз благополучно склеїла ласти! просто надно великий "перепад тиску" - від фраївського позитиву до навколишнії реалій:(

вибач, що мовчу... не встигаю, як ніколи... думаю, найкраже буде стрітись 21-го на "Божичах", "Карпатіянах" і "Вії"! І Ореста туди ж заодно привести:)

О. Так, це мінус. Знаєш, мені Фрай не тільки допоміг втекти тимчасово у прекрасний світ, але й винести одну важливу річ: чому б і мені не почати ставитись до життя так легко, як Фрай і його герої? Спробуй, може і тобі допоможе.

---
В мене 21-го шейпінг о 19:30... :( Коли початок концерту? Може б я заскочила по раніше? Вас би побачила і фотки віддала =)) В такому випадку тре буде при вході в Могилянку зустрітись, бо я там жодного разу не була. Я в лічку тобі кину свій мобільний. Дзвякни мені будь ласка і скинь, щоб був зв*язок про всяк випадок.

так я і ставлюся:) тільки почуття трохти божевільне: коли все йде наперекір і руйнується світ, коли сам почуваєшся останнім дурнем, йти вулицею і лякати перехожих ідіотичною посмішкою до вух... просто так!:) ГИ!
саме таке у мене зара відбувається!

а щодо "жуткої книги" - це просто іронія, в стилі самих героїв - кудиб я без них ділася?