паскудний шоколадно-кавовий автомат нагло зжер мою гривню, коли я вдавалась до цього розчинного мазохізму, аби не заснути на парі... дрібниця, але - рррррррррр, подумала. мій внутрішній філософ прокинувся і єхидно заявив, що це пошло - паритись через гроші. я погодилась.
за годину в набитій маршрутці мені прийшла здача на гривню більше...

дрібниця, але... якби ж внутрішній філософ не засинав у більш глобальних речах, і я б вміла не засмучуватись втратами, пам*ятаючи цю послідовність долі...