[300x400]
[250x418]
...захист диплому. відмінно. отримала індульгенцію, розписку, згідно з якою маю право тулити на всі чотири сторони і ніколи не озирнутись на ті стіни. маю право читати, що мені хочеться, а не навчальну літературу. маю право, зрештою, спокійно спати по ночах, а не висіти за компом.
...я йшла з універу, з якого мріяла піти (хоч там багато такого, за чим сумуватиму), і не відчувала жодної радості. за спиною висів меч (Свєтік, що прийшла мене підтримати, принесла після вчорашньої тренівки), над головою простягався дощ (що за останні дні став мені зовсім рідним), а попереду невідомість. "новий поворот, что он нам несет...". влаштування на нове навчання і нову роботу. побудова нового світу.
...але в той момент я просто не знала, куди мені йти... просто як у казці - "лицар на роздоріжжі", млін... і не лишилось майже ні мрій, ні бажань, ні натхтення... порожнеча і спокій. але змусила себе йти в Могилянку. там у мене з*явився іще один (поки не вточнюю) цікавий варіант влаштування подальшої долі. щодо магістратури. я пройшла співбесіду і мені сказали: не хвилюйся. вважай, що тебе взяли (не образно, а цілком реально). хочеться. і страшно. страшно вратити свободу і хочеться нарешті таки поглиьити хоч в якійсь галузі свої знання...

...словом, я в роздумах. тепер мені лише мрії, плани, і нові змагання...
поживемо - побачимо. а насамперед хочеться виспатись. принаймні, йде час великих змін...