(трох гістеричне і глючне, бо я вже вирубалась на столі...)

****
Завтра знову годинник
Мене кине у лютий.
По натягнутій спИні –
Табуном рибо-люди.

І вже звична відсутність
Смс-ок знайомих.
Моя плюшева сутність
Лізе в ковдру – від втоми.

Завтра знов неможливість
Хворе місто зігріти.
Моя награна хтивість
Буде нишком курити...

Завтра – птаха у скроні,
(Чи дракони)... а поки
Я везу в капюшоні
Запах моря. І спокій...