****

Місто мовчить телефонами найрідніших,
В спину стріляє поглядом мерзлих птахів.
При мінус двадцять цієї бездумної тиші
Вже не потрібно пророків, ні міфів, ні слів.

Місто мовчить – безпритульно-одвічними псами,
Тільки рибалки з-під криг виколупують сни.
Ми ж прикриваємо гострі кути тілами,
Й ґудзики йдемо збирати до вишини...