краплі крові
кулачки розбиті
дівча в злобі
двері всі закриті

між стін голих
звірем походжає
хто тут винен?
Хто цю правду знає?

Нащо рани
собі завдавати?
Криком груди
собі розривати?

Душі легше
певно що не стане.
Лиш троянди
швидко квіт зав'яне.

Сльози щирі
кулачки омити
дівча миле
на руки схопити

злоба тихо
у землю стікає
дівча спить
лиха вже не знає