І це гра, в якій ти фігура,
тільки правил не вигадав ще:
з правого боку від тебе джура,
з лівого башта одна лише.

Дивний стан: ти нервово-спокійний,
час подумати ще лишивсь:
тільки б крок не зробити на міну,
зліва нападу боючись.

Тільки б ворог не вигадав пастку,
він же знає всі вади твої:
та не час сподіватись на ласку
і думкам не кружлять в небутті.

Бо це гра, де немає поразки,
тільки смерть чи життя, як завжди.
Добре слухай від джури підказки
і у башті ховайсь від біди.

Лихо тихо навшпиньках пропхнеться,
хоч й не знаю, до кого із вас,
крові-соку з артерій нап*ється
за даремно згаяний час.

Тож ти грай, мов шалена вовчиця,
що боронить своїх діточок,
бо для неї немає різниці
в котре з пекол зробити свій крок.