Коли я купляла квиток на прем’єру «Лев, Чаклунка та Чарівна шафа», то керувалася не рекламним ажіотажем навколо фільму, не обіцяними дорогими спецефектами від творців «Шрека», а тим, що нарешті «Уолт Дісней» екранізував саму яскраву, добру та чарівну книгу мого дитинства.
Цикл Клайва Стейплза Льюіса «Хроніки Нарнії» ще не встиг здобути широкої популярності у нашій країні. Однак на Заході не одне покоління виросло на казкових пригодах дітей, які потрапляють у чарівну країну Нарнія. На днях молоде дніпропетровське видавництво представило книгу, яка має всі шанси полюбитися і нашим юним співвітчизникам – український переклад казки, який отримав назву «Лев, Біла Відьма та Шафа».
Прем’єра українського перекладу повісті відбулася дуже доречно. Світовий прокат фільму по казці Льюіса за перший місяць зібрав 525 млн доларів, і, безперечно, користувався значною увагою і серед українців. Кінопоказ фільму про Нарнію в Україні викликав низку неоднозначних відгуків як критиків, так і просто глядачів. Воно й не дивно: аудиторія від початку була поділена на два табори – тих, хто книгу читав, і тих, хто не читав. Знання тексту пояснювало безліч моментів, недостатньо чітко показаних режисером. Було зрозуміло, що рахат-лукум, який змусив Едмунда зрадити своїм рідним, насправді був зачаклованим, а лев Аслан, показаний доволі блідо, - насправді неосяжне і чарівне божество. А саме головне – тих, хто читав книгу, не дратувало певне моралізаторство, яке насичувало кадри. Не дратувала штучність битв, нарочитість слів. Адже у всьому цьому відчувався Клайв Льюіс, інколи недбалий, але із неодмінним слідуванням Істині та вибору між Добром і Злом.
Режисер здійснив своєрідний подвиг, не піддавшись спокусі зробити фільм «видовищним» і для дорослих. Той же «Гаррі Поттер» іноді змушує відвернутись від екрану навіть дорослих дядечків та тітоньок. А «Хроніки Нарнії» не зраджують собі: у фільмі фактично немає прямо показаної смерті, не кажучи вже про відрізані руки-ноги та море крові. Це був новий подих у світ дитячого кіно, яке стає дедалі більш жорстоким у наш час. А діти все ще хочуть Казки.
Історія книги, яка лягла в основу фільму, розпочинається ще з дитинства Клайва Льюіса. Він народився у 1898 році, а у семирічному віці переїхав до будинку із великими просторими кімнатами, неймовірно цікавим горищем та цілими завалами книг. Так народився дім професора Керка, яскраво описаний у книзі «Лев, Чаклунка та Магічна Шафа». Сам господар будинку з повісті «поселився» туди значно пізніше. Прообразом професора виступив приватний вчитель Льюіса, з яким той займався у 1914-1917 роках. Учителя звали У.Т. Керкпатрік, і він суттєво відрізнявся від садистичних викладачів школи, у якій вчився Льюіс. Пізніше Клайв Льюіс пройшов війну, навчався у Оксфордському університеті, був там викладачем англійської мови та літератури. Популярність «простих» книжечок Льюіса дратувала його колег, тож так і не ставши професором в Оксфорді, Клайв Льюіс перебрався у Кембридж.
Казкова історія про сестер та братів Люсі, Пітера, Едмунда та Сьюзен була написана у 1949 році, відкривши знаменитий цикл «Хроніки Нарнії» і ставши другою по порядку повістю із семи написаних. Чудеса почалися із образу, створеного фантазією Льюіса. Спершу народився самотній фавн із зонтиком у засніженому лісі. Клайв Льюіс зізнавався, що образ фавна плекав із шістнадцяти років. Потім в уяві виникла Біла Чаклунка на санях, запряжених оленями. «Я бачу картини. Не варто їм заважати – спостерігай тихенько, і вони почнуть зливатися воєдино», розповідав Льюіс про свій творчий процес. За словами письменника, навіть продумана у всіх деталях картинка пригод у Нарнії ніяк не могла злитися у щось цілісне, доки Льюіс не вигадав лева Аслана, який і розставив усі шматочки по місцях. Далі казка почала народжуватися легко, повісті так і лилися з-під пера, іноді по три в рік. Саме така недбалість у роботі дратувала друга і суперника Льюіса - Джона Р.Р. Толкієна. Вони познайомилися у 1926 році на зібранні факультету англійської мови та літератури у Мертон-Коледжі (Оксфорд). За кілька місяців чоловіча дружба окріпла. Скоро обидва письменники склали ядро літературного клубу «Інклінги», в якому молоді автори читали одне одному свої ще не надруковані твори. Саме у рамках клубу, під час засідань у Лондонських пабах, вперше було почуто про «Хроніки Нарнії» Льюіса та «Володаря Перснів» Толкієна. Однак Толкієн різко критикував нарнійські повісті друга, його дратувала і швидкість їх створення, і деяка недбалість написання, а, саме головне, – висока популярність Клайва Льюіса, яка виникла завдяки успіху книжки «Лев, Чаклунка та Чарівна Шафа» та інших творів письменника. Сам Толкієн любив трудитися довго, продумуючи кожну деталь, по крупинці створюючи многогранну міфологічну основу світу.
Толкієну постійно здавалося, що Льюіс краде у нього ідеї, про що він не боявся натякати. Скоро друзі почали дедалі більше віддалятися. Однією з причин послужили релігійні суперечки, адже саме Толкієн, переконаний християнин, сприяв поверненню Льюіса до віри в Бога. Однак, замість того, щоб стати, як і Толкієн, католиком, Льюіс звернувся до ірландського протестантизму, представників якого Толкієн вважав ідейними «ворогами». Остаточно стара дружба розрушилася із появою у житті Клайва Льюіса американської письменниці Джой Грешем, яка приїхала у Англію в 1952 році. Через чотири роки знайомства Льюіс одружився на письменниці, однак про його весілля колегам з «Інклінгів» стало відомо тільки з преси. Це, безперечно, образило усіх, а особливо Толкієна, який, окрім того, доволі сильно недолюблював обраницю Льюіса. Після смерті Льюіса у 1963 році Толкієн навіть відмовився писати йому некролог, а про колись сильну дружбу згадував вкрай рідко. В одному зі своїх листах Толкієн різко зауважив, що важливою причиною розриву двох приятелів стало одруження Льюіса. Твори Клайва Льюіса так і лишилися для принципового Толкієна «пропагандою протестантизму».
Однак діти ще не розбираються у течіях та напрямках християнства, для них усе простіше: є хороше, а є погане. Є добро, а є зло. Добро завжди дає шанс, завжди дає прощення та змогу щось змінити у собі, або поміняти світ, аби виправити помилки. Екранізація казки Льюіса повернула у вимріяну країну, яку має кожна маленька людинка. Сторінки книжки, як і кадри фільму, просякнуті відчуттям чогось чарівного, див, які тільки починаються, добра, яке все-таки неодмінно переможе. Герої Льюіса не завжди однозначно хороші, вони часто вагаються, часто роблять помилки, аби, зрештою, все ж знайти єдине вірне рішення.
В Україні фільм породив своєрідну «нарнієманію». Продавці у книжкових магазинах, на питання про Клайва Льюіса, втомлено питають: «Ви що, знущаєтеся?» Тож ще донедавна маловідоме дніпропетровське видавництво «Проспект», зорієнтувавшись у ситуації, вперше за історію незалежної України видало книгу «Лев, Біла Відьма та Шафа» українською мовою. Видала, варто сказати, за усіма правилами – вигравши відкритий тендер та придбавши права на книжку у провідному видавництві США та Англії «Харпер Коллінз», яке виступає агентом правонаступників Клайва Льюіса. «Проспект» завбачливо купив права у великому обсязі: на подарункове видання, м’яку та тверду обкладинку, додаткову літературу, ілюстрації та переклад. До речі, про переклад. За нього взялася дебютантка Вікторія Наріжна, випускниця факультету української філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету. Однак, як з’ясувалося під час прем’єри українського видання, на переклад та редагування було виділено лише… два тижні! «Це було майже як секс по Інтернету!», - прокоментувала такі ударні строки редактор Світлана Поваляєва. Варто сказати, що завдяки далеко не бурхливому книговиданню в Україні, перекладачам завжди був час працювати якісно. Однак «Лев, Біла Відьма та Шафа» з перших сторінок лишила неприємний присмак таких редакторських помилок, як от зліплені докупи слова, і певних перекладацьких «ляпів» - часто бракувало маленьких слів-зв’язочок, аби мова полилася більш невимушено та легко. Вікторія Наріжна готова признати похибки, що виникли через брак часу: «Я переконана, що туди якісь зашкарублості таки закралися». Хоча, безперечно, «Проспект» дотримався даної в прес-релізі обіцянки: завдяки українським фразеологізмам та смачним мовним зворотам книга набула дуже близького, «нашого» духу. На середину лютого в Україні планується вихід наступної книги Клайва Льюіса з циклу «Хроніки Нарнії». Видавці переконані – українські діти полюблять якісну українську книжку, тож планують видавати Клайва Льюіса і надалі. Великим накладом.