[500x304]
...а село у мене у вінницькій області під назвою Приборівка (маленьке таке, навіть не на всіх картах є). Живе там моя бабуся. Раз у рік до неї приїздить турботлива онука зі столиці, бабуся відкриває всій "журнал відвідуючих" і ставить на проти мого ім*я галочку)) "Відмітилась")) Полінка за компанію була, але теж відмітилась))) 5 днів незабутніх вражень, ліжко-"пружинка" (як в дитячих таборах), тазік з рунделиком і відром теплої водички замість душу, взагалі все, щоб життя було "солодким" там присутнє))
Але місцевість там..ммммммм... просто голова обертом! свіже повітря, ліс, поля, річки... ммммм)) туди класно булоб приїхати з палаткою і великою компанією))) Оце б ми там влаштували))
Загалом все було чудово: спочатку ми поналякували своїми клацалками всю місцеву тваринність, потім добрались і до людей... бугага)) Якихось мачо-трактаристів я там не зустріла....та й взагалі з місцевими ми ні з ким не спілкувались якось... Бабця постіно нам тлумачила, щоб ми не вештались де попало, бо купа п*яниць і збоченців розхажують по селі і бла бла бла....ну як завжди розказують всі бабулі)) моя-не вийняток))))
1 день ми пробули в Вінниці, де проживає мій двоюрідний братик Сашко. Він нас поводив по найгарнішим куточкам міста. Ми годували горішками білочок, блукали вулицями, парками і ходили по магазинам))) Купа фоток як завжди)

....навчилась бути ще більш терплячою і розуміючою... було важко... Не завжди старі люди розуміють підлітків...хоча це не новина. Скільки б не допомагала, всеодно буде мало...всеодно щось не так... в_с_е_о_д_н_о!