Сидять двоє гуцулів на полонині, тут один каже: - Позирай, позирай, гинде з тої скали альпініст полетів! О, щи єден! Гніздо в них там, чи шо?..

Сидять баба з онуков на кухні. Баба: – Йой, дітино, в наші годи всьо було ліпшоє, і діти май порядні. І музику май мелодічну’сьме слухали, гі кой ти сесе типирь включила. – Бабо!!! Падь тото міксер робит.

– Мамко, кідь я уросту, буду на тя похожа?
– Йо, Марічко, йо! Будеш моя копія.
– Господи! І нащо товди жити?

Виграли у Хусті на празнику два міліціонери барана, та везуть його у Золотарьово різати. Дорогою їх спирає православний піп, хоче підвезтися до Сокирниці. Вже в дорозі йому стало цікаво, куди везуть вони барана? Міліціонери хотіли пожартувати з попа та й відповідають:
- Веземе го, отче, поступати в духовну семінарію, попом стане.
А піп їм у відповідь:
- Но аж не поступит, та знов буде робити у вашуй міліції, нє?

- Куме, пак що’сьте такі сумні?
- Жона уїзжає...
- Закляли бисьтеся, пак родоватися треба!
- Йо, айбо кідь я буду веселий, она вообще нікуди не поїде!

Гірське село в Карпатах...
У дворі під клуньов хазяїн розклав зброю. Протирає, змазує, любується...
Навколо крутиться синок. Очі розбігаються, руки чешуться...
Нарешті не витримує:
- Няньку, а дайте ми раз із кулемета стрiльнути!
- Пак добре! Стріляй...
Синок тисне на гашетку, на мушці клуня, забор, хлів... нарешті кури. Кури з істеричним кудкудаканням розбігаються, та кулі все рівно їх наздоганяють. Якийсь час над двором висить хмара диму, пороху, двір
посипаний пухом і пір'ям.
- А што, няню, файно? - гордо питає синок.
- Файно, синку.
- А мож іще гранату верти?
- Меч, синку.
Синок вибирає найбільшу і закидає в дерев'яний бударь. Через пару секунд гримить вибух, туалет підлітає метрів на п'ятнадцять, в дворі приземляються спочатку дошки, друзки, клаптики палаючої газети, останніми падуть дві жіночі папучі.
- А шо, няню, файно? - вже не дуже впевнено питає синок.
- Файно, синку - инак бисьме дустали фест уд мамки за кури...

Їдуть дорогою дід і баба на возі. Їх обганяє мотоцикліст і прямо перед ними падає: голова відлітає в одну сторону, тіло в другу...
Дід і баба здивовано поглядають один на одного скоса. Тут ще один — знову так само... Через кілька хвилин третій: обганяє і падає мертвий перед возом без голови.
Дід:
— Ой лем, бабо, поверни косу в інший бік, бо шось ми то ся не любить...

Сидить Іван, коло нього Марька. Марька:
- Іване ти вже три часа нич ми не кажеш. Пак кажи дашто бо йде дому треба ми свиней у кутиць гнати.
Іван мовчить. Марька:
- Іване пак кажи ми дашто. Бо через пучаса йде дому.
Іван мовчить. Марька:
- Іване я йду домів.
І пішла. Іван так подивився їй у слід і повів:
- Не дала.

Загубився москаль у Карпатах в лісі. Ходить і горлає:
-Ау! Ау! Ау!
До нього ведмідь подходить, ззаду лапу на плече йому поклав і звідає:
-Чоловіче, падь што гойкаєш?
А москаль:
-Да вот, заблудился, кричу, может кто услышит.
Ведмідь:
-Но я тя вчув. І шо думаєш, же типирь тобі стане май легко?

Село Копинівці. Сидить дідо. Привезла донька з навчання у Львові нагуляне негренятко. Назвали його Васильком. Виріс Василько, бігає по дворі. Дідо йому кричить:
- Василю, подь кремзлики їсти.
Негренятко Василько:
– Овва, діду, не хочу.
Дідо:
– Но, перебач, банану ай ананасу ниє.

Сидить старий дідо на пецу, курить піпу, коло нього штамперлик паленки. І туй до хижі заходить журналіст:
- Діду, кажуть, ош ви найстаріший житель села, мож од вас інтерв’ю взяти?
- Мож, чом не мож!
- Як ви тулько прожили много і курите?
- Ти синику пак ци відів ту копицю сіна, коли йшов до мене?
- Бачив.
- Но та я за своє життя скурив дисять таких копиць.
- Але ви ще й можете випити?
- Ти пак ци відів то озеро колись ішов до мене?
- Бачив.
- Но та за вшитку жізнь упив два таких озера!
- Діду, але кажуть, ош ви і жон дуже любили?
- Любив, не то слово. Ти пак ци відів над дверима моїми коса висить?
- Бачив.
- То вчора Смерть до мене приходила, та її так удримбав, шо косу забула.

Збори у селі Копинівці. Тема єдиний тракторіст Микола утопив єдиний трактор у селі. Голова встає і питає:
- Шо будеме роботи?
Встає коваль Іван і каже:
- Давайте я йому увалю!
- Нє Іване у тебе рука тяжка, убєш лем єнного тракторішту. Інші пропозиції?
Іван знову встає:
- Но та давайте я йому увалю!
Голова:
- Так доста Іване, вун у нас єден што будеме робити без тракторішти?
Іван тогди встає і каже:
- А давайте я бухгалтеру увалю?
Голова:
- А бухгалтеру чому?
Іван:
- Бо у нас їх двоє.

Молодий хлопець прокидається ранком після страшного перепою і жалібним голосом просить:
- Мамко, дайте паленки!
- Та ниє, синку...
- А в креденци?
- Та на Великдинь жесьме упили...
- А за двирьми?
- Та після Великодня жесьмеся похмеляли...
- А пуд лавицьов?
- Пак то-то няньови на сороковини!
- Но, чуєте, падь я ся никам, куда тото няньо ся діли!