Такі смачні і серцю любі персонажі - живі, красиві, енергійні, щасливі в насолоді і спокуті, так приємно вдивлятись в їх обличчя.
Непересічна Анжела дивує міцністю свого тендітно-крихкого тіла, що з легкістю витримує падіння на себе з висоти кремезної Наташі, яка не на жарт збісилась від абстиненції. Анжела – створіння з суцільного тонкого тіла, поезія її рухів не втрачає гармонійності навіть за працюючим пилососом.
«Правильна» Аля робить велику помилку, зберігаючи кольорові транки просто у ванній кімнаті, а така її «правильність» , як правило, недовговічна, враховуючи наївну нерозбірливість у друзях та знайомих.
Діалог Лівого з Сильним біля Польського Бургеру нагадує наркоманський чат з недолітками, тільки тут більше простору для дій, і взагалі вони погані хлопці: не розплатились за колу, брутально домагались зніяковілої дівчинки за шинквасом, примусивши її зняти з себе найцінніше – службову рацію, таку поведінку схвалити не можна, незважаючи на кумедність виразів їх облич..
Дорота Масловська, молодший чин і друкарка в поліційному відділку, незважаючи на молодий вік, повністю просвітлена гуру, під магічним поглядом якої зникають стіни, занесена над головою друкарська машинка, а це все одно, що стін і не було, машинки не було… Сильний лякається, дуже лякається, відтак можна схопити глюк, що його самого теж немає, і виявляє бажання піти геть, на що кам'яно-спокійна Дорота люб’язно погоджується. Психоделіка в поліції, такий собі сюжет, який вигадала Дорота Масловська, да і взагалі всю цю історію. Менти можуть дістати гарну траву.
Магда Золоте Серце прагне великого кохання ще більше, ніж флористична дівчинка Аля, але вона грає у відрив, щоб її не запідозрили і не насміялись. Вона живий, з м'яса і крові Янгол-Б (Янгол-А неземного походження, ми пам’ятаємо у Люка Бессона).
Ці люди не займаються самознищенням, вони нищать все навколо себе і певно мають з цього виграш. Чорна комедія, життя-прикол, ще один варіант життя поруч з «Природженими вбивцями».