Это цитата сообщения helga4ka Оригинальное сообщение
Freaks
Фільм "Потвори" (Freaks) Тода Броунінга, 1932, вільна екранізація оповідання Тода Роббінса «Сліди».
Дія відбувається в цирку, в якому виступають крім звичайних людей потвори, люди з фізичними та моральними відхиленнями: сіамські близнюки, дауни, люди без рук або ніг. Сама історія проста, гімнастка Клеопатра з корисного розрахунку вирішує вийти заміж за багатого карлика, але їй не вдається обдурити фріків. Вони - одна сім'я і, ображаючи одного, ти ображаєш всіх ...
Чорно-білий фільм вражає відвертістю, в ньому знялося більшість відомих циркових потвор із цирків США, що вже викликає найсильніший ефект.
Реакція глядачів на "Фріків" була різко негативною. Критикували сцени насильства, демонстрацію фізичних вад, позиціонували його, як фільм жахів, хоча "Freaks" скоріше психологічна драма, не позбавлена гумору, просто герої не такі, як ми. Фільм довго був заборонений до показу у низці країн за нонконформізм, незважаючи на те, що під дією цензури не раз скорочувався і урізався. Серед вирізаних і втрачених сцен відомий один з фінальних епізодів, в якому кастрований фріками коханець Клеопатри співає сопрано в бродячому цирку.
Фріки були заново відкриті в 1961-му році і мали величезний вплив на нонконформістські культурні течії того часу.
Рік випуску: 1932
Країна: США
Жанр: Арт-мелодрама жахів
Тривалість: 1:04:44
Переклад: Любительський (одноголосий)
Режисер: Тод Браунінг (Tod Browning)
У ролях: Уоллес Форд (Wallace Ford), Лейла Хайамс (Leila Hyams), Ольга Бакланова (Olga Baclanova), Роско Ейтс (Roscoe Ates), Хенрі Віктор (Henry Victor), Херрі Ерлс (Harry Earles), Дейзі Ерлс (Daisy Earles ), Роза Діон (Rose Dione), Дейзі Хілтон (Daisy Hilton), Вайолет Хілтон (Violet Hilton), шліци (Schlitze), Джозефін Джозеф (Josephine Joseph), Джонні Ек (Johnny Eck), Френсіс О'Коннор (Frances O 'Connor), Пітер Робінсон (Peter Robinson), Ольга Родерік (Olga Roderick)
Клеопатра- красуня-акробатка. У неї закоханий карлик Ганс, але вона віддає перевагу силачу Геркулесу ... Коли Клеопатра дізнається, що Ганс - спадкоємець величезного статку, вона вирішує спершу вийти заміж за нещасного ліліпута, а потім отруїти його. Та після невдалої спроби отруєння циркові потвори (сіамські близнюки, безрука дівчина, гермафродит, чоловік без нижньої частини тіла, чоловік без рук і ніг) вирішують помститися Клеопатрі…
Начальник студії MGM забороняв акторам-потворам обідати у внутрішньому кафетерії, бо вони ніби засмучують вразливих актрис, які беруть участь в інших фільмах.
Фільм ніс гуманістичний і моральний заряд найвищої напруги, але сучасники виявилися не готові до запропонованого Броунингом рівня відвертості. Ніякі цензурні скорочення не могли врятувати «Фріків» від провалу в прокаті, і фільм на три десятиліття виявився похований в студійному архіві.
Фільмбув заборонений до показу в цілому ряді країн (зокрема у Великобританії і в Австралії) і американських штатів і міст (деякі з цих заборон офіційно не зняті дотепер і формально вважаються чинними).
У 1961 році фільм було заново відкрито, і він швидко набув культовий статус. Він справив великий вплив на нонконформістські культурні течії 1960-х років - наприклад, на класика сучасної фотографії Діану Арбюс.
У 1967 роціфільм було відзначено спеціальною експозицією в нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва.
У 1994 році фільм, як такий, що має велике мистецьке значення, був внесений до Національного кінорегістру США.
Під час зйомок фільму Тод Броунінг керувався в дечому власним життєвим досвідом - в 16 років він втік від родини і довго працював у мандруючому цирку.
У фільмі знімалася найбільш вражаюча група акторів з фізичними відхиленнями за всю історію кінематографу. Тод Браунінг запросив на кастінг більшість відомих циркових потвор з усіх бродячих цирків США.
Спецефект «людина-курка», використаний в фіналі фільму, був розроблений великим Лоном Чейні - легендарним актором, режисером і майстром спецефектів і гримефектів, який знімався в 11 фільмах Тода Браунінга.
Принц Рандіан, що народився без рук і ніг, і також відомий, як Рардіон, Людина-торс, Живий торс, Людина-подушка і Людина-гусениця, під час зйомок мав звичай ховатися в темних кутках і лякати перехожих, що проходили повз, страшним лементом.
Мікроцефал Шлітце (справжнє ім'я Саймон Метц), відомий також як Булавочна Головка, завжди одягався і представлявся жінкою - так він виглядає і в цьому фільмі, незважаючи на те що фактично Шлітце був чоловіком. При цьому Шлітце аж ніяк не був гомосексуалістом або трансвеститом і стверджував, що вважає за краще носити сукню просто з міркувань особистої гігієни.
Відома бородата жінка Ольга Родерік пізніше засудила фільм і шкодувала про свою участь у ньому. І даремно. Якби я свого часу пройшов кастінг, то ніколи б про це не шкодував.
Актор-карлик Анджело Россіто (Анджелено) згодом зміг продовжити успішну кар'єру в кіно і на телебаченні, включаючи ролі Малюка Мо в телесеріалі «Барретта» (1975-7) і Майстра в кінофільмі «Божевільний Макс: Під Куполом грому» (1985).
У Великобританії фільм був заборонений до показу в 1932 році, після того повторно в 1952 році. Зрештою фільм був випущений в британський кінопрокат з найжорсткішим прокатним рейтингом Х в травні 1963 року - тобто через 30 років після релізу. Це одна з найдовших заборон за всю історію британського кіно.
«Фріки» - одна з ключових стрічок в історії світового кіно, яка відразу ж була покладена керівництвом голлівудської студії МГМ на полицю і заборонена для публічної демонстрації в США, що, втім, не завадило спритному авантюристові Дуейну Есперо показувати її по всій країні в своїх пересувних шоу під сенсаційними назвами «Заборонене кохання» та «Помилки природи». Цю картину сорокарічного режисера Тода Браунінга (до речі, роком раніше він створив першу американську версію "Дракули", що користувалася успіхом у прокаті) порахували «поганим прикладом» нібито через хворобливу увагу до людських фізичних вад. Насправді «Фріки» - свого роду «мелодрама жахів», яка стилістично передбачає багато сучасних кінотворів, в першу чергу - Девіда Лінча, а особливо його перші роботи «Голова-ластик» і «Людина-слон».
Браунінг аж ніяк не спекулює на видимій потворності спеціально зібраних ним всіляких типів, хоча, зрозуміло, не може не вразити глядачів вельми вражаючою галереєю по-різному деформованих створінь. Однак загальний тон розповіді позбавлений нездорової цікавості і майже неминучого в подібних випадках скандального вуайєризму по відношенню до істот з циркового «фрік-шоу». Фільм проникнутий щирим співчуттям і навіть повагою до того, як проявляються звичайні людські емоції у хибних, неповноцінних і монстроподібних індивидів. Любов і ревнощі серед ліліпутів або дружня взаємовиручка і зворушливе єднання всіх потворців, які виступили проти підлоти силача Геркулеса, що хоче забрати із собою, крім привабливої гімнасткиКлеопатри, ще й гроші закоханого в неї мініатюрного чоловічка Ханса, дають можливість зрозуміти, що вчинки людей і їхні душевні якості ніяк не пов'язані із зовнішнім виглядом і стереотипними уявленнями про нормальність.
Для зацікавлених: прочитати переклад російською мовою основного тексту та подивитись (скачати) фільм можна за посиланням http://www.ex.ua/view/248972
[640x480]