Цього разу я не залишу тут ніяких роздумів над сюжетом, незважаючи на те, що вони були, а по ранку будуть ще, може пізніше.. Незграбний герой отримує приз від Самого, чим заслужив – невідомо, що в ньому такого, чого немає в тисячах реальних людей, набагато розумніших і представніших зовні? Один кінокритик теж переймався питанням і не знайшов відповіді, натомість роздушив діжку лайна, аби простіше розпрощатись із темою. Варто навести початок жовтої рецензії.
«Андре (Жамель Деббуз) - типовий чортів невдаха. Він не вміє нормально спілкуватися з людьми, весь час бреше, весь час займає гроші у всяких бандитів на різні ідіотські прожекти і ці гроші миттєво спускає без найменшої користі для себе - словом, добром це скінчитися не може. У якийсь момент у Андре вкрали всі документи та кредитні картки - і ось тут стало зрозуміло, що хлопцеві вже не викрутитися, оскільки він повинен несусвітну суму грошей всім мерзотникам Парижа, які більше чекати не збираються.
Тоді Андре не знаходить нічого кращого, як залізти на парапет мосту Олександра III і суворо і жорстко поставити запитання Великому Босу на тему, якого біса він, Великий Бос, дозволяє йому, осоружному і дрібному Чортовому лузеру, бути таким противним і дрібним чортовим лузером. Чому Великий Бос не зробив так, питає Андре, щоб навколо нього все було круто і класно, щоб суворі мужики його боялися, а довгоногі телиці обдаровували його своєю довгоноготелячою увагою?
Достеменно невідомо, чому Великий Бос раптом відреагував на подібні крики (зазвичай він не відповідає і на значно більш справедливі претензії), але він тут же прислав на міст одного з своїх янголів, що цього разу прийняв образ довгоногої ефектної повії (янголи, як відомо, істоти безстатеві, тому можуть звертатися в кого завгодно). Повія стрибає у воду, Андре, зрозуміло, услід за нею, щоб врятувати для Парижа ці довжелезні ноги, після чого врятована повія, яка назвала себе Ангелом-А, каже Андре: "Вася, тепер я вся твоя". - "Як моя?" - не розуміє Андре, дивлячись на литки ангельських ніг, які розташовуються у нього десь навпроти перенісся. Повія пояснює, що дуже просто: ти мене, мовляв, врятував, а я тепер буду вирішувати всі твої проблеми, та й взагалі - роби тепер зі мною що хочеш!
Проблеми Андре вирішуються швидко і ефективно: Ангел-А тягне за тисячу євро до сортиру нічного клубу будь-якого жевжика, що став у нагоді, а маленький лузер напивається в барі, тому що йому не дуже подобається відчувати себе сутенером. На цьому начебто фільм можна закінчувати, тому що борги роздані і тепер Андре може почати нове життя, але Ангел-А також занепокоєна моральним станом Андре: нещасний лузер відчуває себе нещасним лузером, а повинен, як вважає ангел, відчувати себе Аленом Делоном. Тому Ангел-А проводить з Андре в черговому сортирі сеанс психотерапії і вчить його любити самого себе - можна навіть просто там, у сортирі.
А потім вони гулятимуть чорно-білим містом Париж, і між ними буде народжуватися Любов - у найвищому сенсі цього слова: Любов між тим, хто все ще погано пахне лузером (помитися під час цих пригод він так і не спромігся) і безстатевою трьохсотрічною істотою, яка для виконання чергового спецзавдання прибрало образ повії. І кого не зачепить ця велична і романтична картина, той ідіот і козел, коротше кажучи….»
http://www.exler.ru/films/07-06-2006.htm
Автора цієї рецензії далі несе стрімким потоком не млявої паризької Сени, а скоріш головного каналізаційного колектора. Він люто заздрить Люку Бессону, що це саме він, Люк, а не безіменний рецензент отримав на деякий час у розпорядження ноги Рі Расмуссен, а нещасному дісталася дірка від Бублика (це ім'я його помічника, а може блакитного коханця, хто їх розбере, я ж свічку не тримав) – можливість еротично пофантазувати на «підкреслено-асексуальну» модельну дівчину. "Хочу, - потім шепотіли його губи у нічному маренні, - щоб ця дівка і в мене у картині трахалась в туалеті" – вкладає він в уста режисера, не додивившись фільм до кінця, адже Ангел-А в сортирі робить з клієнтом зовсім інші речі, та й фізично не може янгол трахатись. Як би там не було, але критик, що дозволяє собі самовпевнено лізти у спіднє творців кінокартини, виглядає жалюгідніше за героя Жамеля Дебузза. Він край здивований, що фільм комусь подобається, і такі споживачі «сльозаво-пафосно-інфантильної нудотини» постають в його уяві попеластими волами, звиклими їсти сіно, і овес, і сіль. Ведмедю того не зрозуміти, для нього вищий сенс у м'ясі. Хай вибачає Євген Гребінка, що приплів його тут не до ладу. Хоча не про м'ясо річ, принаймні у чистому вигляді. Відкореннозубні ноги данської акторки простромили йому мозок літературно-критичним натхненням, і він розпалився, як йому здалося, саркастично-вбивчим гумором, то нехай же йому добре спиться.
Рік виходу: 2005
Жанр: драма
Режисер: Люк Бессон / Luc Besson
У ролях: Жамель Деббуз, Рі Расмуссен, Жільбер Крейда, Серж Ріабукін, Акім Шир, Ерік Балье, Луї Пора, Венус Бун, Жером Жесдон, Мішель Белло, Мішель Шесно, Олів'є Клавері, Соланж Мілход, Лоран Жамекур, Франк-Олів'є Бонні, Акім Колор, Тоні Десканвелль, Григорій Мануков, Ален Зеф, Жан-Марк Монтальто, Жив Мілан, Тодд М. Талер, Гаель Меріетт та ін.
Реліз:
28-річний Андре винен десятки тисяч євро різним бандитам по всьому Парижу. Коли підходить термін розрахунку, він розуміє, що шансів розплатитися - немає. І в поліції, і в американському посольстві йому відмовляють в допомозі.
Але, вирішивши накласти на себе руки, він бачить на мосту надзвичайну красуню в дуже маленькому чорному платті, яка стрибає в Сену. Андре кидається за нею. Врятована дівчина обіцяє допомогти Андре у всьому: вона придумує дивовижні способи здобувати гроші і допомагає вирішити проблеми з кредиторами. Але тут Андре починає задаватися питанням - чому ця чудова дівчина так старається заради нього?
Андре схожий на циркового блазня, що залишився без роботи. У вільний час циркові блазні часто сумні і замкнені в собі люди, що під яскравою перукою і намальованою посмішкою ховають важкий тягар втрачених надій віднайти власне джерело життя, від якого життя після певної межі набуває досконалості, а не перетворюється на фізичне існування біологічної особи. І якщо серед людських істот для нього нема джерел, то він припаде до будь-чого, що здасться йому схожим на його джерело. Коли резонанс хвиль чистої енергії відбувається, то вартою життя стає друга хвиля, і її генератор набуває ціни Всесвіту.
Наостанок декілька ілюстрацій, як янголи трахаються в сортирі, не варто мати непристойні наміри щодо янгола.
[700x297]