Є така старовинна примовка народна «поганих грибів об'ївся». У тім то й справа, що не гриби погані, а не вміють люди приготувати, до речі спожити на користь теж не всім дано. А тут маємо історію, коли людина приготувати зуміла, а соус подала невдалий, надто вбивче враження справила легенда про Чорних братів-вбивць на нестійку психіку молодих любителів психоделічного кайфу. Нещасливий ірландець майже все зробив, як належало гостинному господарю – зустрів людей, відвіз у чарівний ірландський ліс, тобто трансфер, екскурсійне обслуговування, харчування і нічліг, все на рівні, я теж так роблю при нагоді, але жоден гість мене ще не порішив сокирою з-за спини. Найсумніше, що до дівчини, яка рознесла йому тім'я, він був дещо небайдужий, а вона в нього – закохана нестямно. Але знесений дах часто робить дурниці, особливо якщо фантазія переживає пік розквіту. Ніякої містики – лише гіперболізована картина неправильного споживання речовин, що змінюють свідомість, і даремно красуня Тара уявила себе Касандрою, а її друзі і коханий хлопець побожно повірили, псілоцибе не відкривають Вангівські брами, а от результат власної несвідомої агресивності трохи згодом може виникнути, як надреалістична картинка параноїдального марення. Які уроки з перегляду стрічки можуть винести діти? Обережність і ще раз обережність. Перед тим, як їсти гриби, не можна слухати страшних казок, а краще щось приємне, тоді принаймні не буде купи скривавлених тіл, не буде безневинно заарештованих косопиких мешканців дикого лісу, а чого лише варто горе осиротілих дітей доброго батька зразкової родини, який не тільки не заарештував любительку бед-тріпів, а ще й намагався співчутливо полегшити її біль від подряпин…
Втім неперевершена краса дрімучого ірландського лісу щоразу викликає безмір захоплень, особливо як на його тлі крадькома суне струнка чорноволоса Мавка, нехай то навіть до смерті налякана Холлі, чий портрет глядач востаннє помітив у болоті, дбайливою рукою прив’язаного до пенька.
Псилоцибе(Psilocybe) — рід грибів родини Strophariaceae. В Україні досить розповсюджений вид Psilocybe semilanceata.
Гриби цього роду є космополітами та широко розповсюджені на всіх континентах. При цьому види, які зустрічаються у Азії та Америці вивчені погано. Всі представники роду є сапрофітами. Оселяються на вологому ґрунті, відмерлих гілках та стеблах рослин, гної, торфі. Можуть зустрічатися на луках, у лісі, на болотах.
Невеликі тендітні гриби з довгою тонкою ніжкою (до 10 см). Шапка більш-менш конічної форми, може бути сухою або водянистою в залежності від середовища існування. Пластинки шапки можуть приростати до ніжки. Спори буро-фіолетові, мають форму еліпсу. Покривало невелике або відсутнє. Ніжка хрящувата.
Токсичність цих грибів невелика, не зареєстровано випадків отруєння чи загибелі людей після прийому грибів, які відносяться до цього роду. Фармакологічні дослідження токсичності на лабораторних тваринах та екстраполяція отриманих даних на людський організм виявили, що летальна доза для людини у 641 раз перевищує ефективну дозу та становить приблизно 30 — 40 кг свіжих грибів.
Відчуття людини, яка знаходиться під дією грибів, можуть коливатися від ейфорії до суму та жаху. Поведінка людей, які знаходяться в такому стані непередбачувана. Іноді може спостерігатися неконтрольована агресія, що призводить до вбивства або самогубства, іноді спостерігається безпідставна радість. Дія алкалоїдів на організм людини починається приблизно через 20 хвилин після вживання та триває кілька годин.
Фізичної залежності псилоцибінові гриби не викликають, але може спостерігатись психологічна залежність. При частому вживанні виникає підвищення толерантності — для отримання аналогічного ефекту потрібна доза, яка в 1,5 — 2 рази перевищує початкову. При систематичному вживанні псилоцибіну або псилоцину серотонінергічні центри головного мозку поступово деградують, що призводить до розвитку захворювання, схожого на шизофренію. Стан характеризується відсутністю здатності до логічного мислення, втратою інтересу до життя, депресією та появою галюцинацій без вживання наркотиків. Щоправда герої на нижньому кадрі виявили неабияку логіку, відповідаючи на запитання несподіваної гості: і телефон у них є (вона ж не питала, чи працює), і транспорт є (хоч з несправною коробкою, але ж трактор у наявності), а ще повну незворушність і відсутність схильності дивуватись. Старі наркомани-тубільці
При позитивному психоделічному досвіді спостерігається відчуття щастя, сміх, звільнення від почуття пригніченості, сексуальне бажання, деперсоналізація та кольорові галюцинації, під час яких виникає відчуття переміщення в просторі і в часі.
Емоційні переживання під час тріпу можуть бути як позитивними, так і негативними, й тип їх залежить від багатьох факторів: при поганому самопочутті, перевтомі може спостерігатися підвищена чутливість до псилоцибіну і виникнення негативних емоцій. Важливу роль відіграють психічна врівноваженість людини й загальний рівень культури, обставини, в яких знаходиться людина під час прийому галюциногенних грибів.
Передчуття тріпу схоже на прелюдію до кохання – тремтливе, ніжне і солодке, особливо для людини культури хіпі.
Ірландський ліс. Треба відчути його велич!
Оригінальна назва: Shrooms
Рік виходу: 2006
Жанр: Жахи
Випущено: Данія / Великобританія / Ірландія, Capitol Films / Nordisk Film A / S / Treasure Entertainment Ltd.
Тривалість: 1:25:05
Режисер: Педді Бретнек / Paddy Breathnach /
У ролях: Ліндсі Хоун / Lindsey Haun /, Джек Х'юстон / Jack Huston /, Макс Каш / Max Kasch /, Майя Хазен / Maya Hazen /, Еліс Гречин / Alice Greczyn /, Дон Вічерлі / Don Wycherley /
Офіційний реліз:
Компанія американських підлітків у захваті від пропозиції їх ірландського друга Джейка! Він кличе хлопців зробити захоплюючу подорож по Ірландії, яка запам'ятається їм на все життя. Заклопотані цією ідеєю, юні мандрівники - чарівна Тара, мужній Блуто, запекла туристка Ліза і хіппі Трой зі своєю подружкою Холлі - відправляються до Ірландії, назустріч пригодам. Прибувши на місце, молоді люди розбивають табір, а Джейк, що взяв на себе роль провідника, розповідає своїм друзям про особливості ірландської природи. У числі іншого Джейк згадує про те, що в даній місцевості ростуть гриби, які в жодному разі не можна вживати в їжу. Людина, що з'їла такий гриб, або вмирає, або набуває надприродних здібностей, які дозволяють їй розмовляти з мертвими й передбачати майбутнє. Однак Джейк спізнився з попередженням: Тара вже встигла зжерти смертельно небезпечний гриб. Дівчині пощастило - їй вдалося вижити, але з цього моменту нещасну починають мучити видіння жахливої смерті Блуто, про які вона не наважується повідати друзям. В одному зі своїх розповідей Джейк згадує про подію, що сталася в цих місцях багато років тому. Легенда говорить про те, що колись тут жили два брати, які, спробувавши отруйні гриби, втратили свою колишню сутність і перетворилися на жорстоких вбивць. З тих пір людська чутка охрестила їх Чорними Братами, і жителі навколишніх сіл намагаються обходити страшне місце стороною. Легенда справила на хлопців сильне враження, але більше всіх вона налякала Тару - адже в її баченнях Блуто гине від рук одного з Чорних Братів ... Прокинувшись наступного ранку, мандрівники виявляють, що Блуто зник. Хлопці вирушають до лісу на пошуки друга і незабаром виявляють його понівечене тіло. Видіння Тари збулося. Але лише їй одній відомо, що правда куди страшніше, ніж здається на перший погляд, і кошмари ще тільки починаються
І на завершення: портрет Холлі у болоті. Це вже не плід галюцінації Лізи, а результат бед-тріпу Тари
Людина, що переживає тріп, повною мірою усвідомлює нереальність того, що відбувається.
[700x295]