Діти бувають дуже різні, а іноді зовсім незвичайні, а дорослі не вміють з ними розмовляти, хоч вважають себе досвіченими і відповідальними. Невміння і слабке бажання пізнати духовний світ маленької людини, за яку вони беруть добровільну відповідальність, призводить до жахливих наслідків у зв’язку з певними девіаціями героїні стрічки. Природа зробила її не такою, як інші, і вона усвідомила це, а ще усвідомила, що світ, в якому вона живе, для неї ворожий, але вона прагнула знайти щось для себе дружнє, що притаманне психічно здоровим людям. Досягнувши певного віку, ця дівчинка-жінка шукає справжньої любові, але цього ніхто не може зрозуміти. Маючи власні мірила цінностей, на які нікому і ніколи не вдавалось вплинути і навіть зрозуміти, вона фізично усуває людей, які в її уяві перешкоджають її меті – знайти своє кохання. Ця маленька людина не є несповна розуму, навпаки, вона ерудована і талановита, і чи є її провина в тому, що оточення не виховало в ній моральних бар’єрів? Не можна до дитини підходити з любов’ю поверховою, жодного разу не зацікавившись ґрунтовно її внутрішнім світом, особливо якщо це прийомна дитина, яка вже має за плечима щось невідоме майбутнім батькам. Краще тоді не підходити зовсім, ніхто ж не силує. Пригадується сцена з уроком гри на фортепіано. Матусю чомусь не дуже здивувало, як на її щедру похвалу прозвучала відповідь: «так я ж зробила одинадцять помилок». Матусі нецікаво, що то за помилки і яким чином донька їх зауважила. Проте заскочивши її за віртуозним виконанням Чайковського, матуся обурюється: «вона мені брехала, що не вміє грати!!» А от де донька навчилась, запитати не поспішила, навіщо? Свій материнський обов’язок вона виконує належно, а решта їй нецікаво.
Жінка, що збожеволіла від втрати коханого чоловіка і страху за життя доньки, вбиває людину, яка не прикидалась, а намагалась вижити. В її світі способи виживання були саме такими, їй ніхто не роз’яснив, що може бути інакше. Отже фінальна сцена представляє глядачеві двох вбивць, і одна з них – звичайна людина, що сповідує повний комплект моральних норм, прийнятих у суспільстві. Які нікчемні бувають педагоги та психологи у своїй непохитній впевненості, що вони найрозумніші, а прийомні батьки - що вони вміють зробити дитинство щасливим. Серед десятків різнопланових відгуків найближчий до мене прозвучав так: «жорстка, без соплів, мелодрама про бажання простого жіночого щастя і засоби його досягнення; при тотальному дефіциті чоловіків дуже тонка грань відділяє багатьох жінок від подібних вчинків заради своїх почуттів...»
Назва: Дитина темряви (Сирота)
Оригінальна назва: Orphan
Рік виходу: 2009
Випущено: США, Німеччина, Канада, Франція
Тривалість: 2:03:05
Жанр: трилер, драма
Режисер: Хаум Серра
У ролях: Віра Фарміга, Пітер Сарсгаард, Ізабелль Фюрман, Сі Сі Ейч Паундер, Джиммі Беннетт, Марго Мартіндейл, Карел Роден, Аріана Енджінір, Розмарі Дансмор, Джемі Янг
[481x271]