Готичний рок – музика складна, до неї повертаєшся, коли мозок вже відпочив від денних турбот, але відмовляється заколисуватись у безжурний сон. Британські Сестри милосердя – це уламки життя, яке давно прагнуло відкрити майбутнє і раптово зрозуміло, що майбутнє теж лишилось позаду, а життя твоє виявилось таким, що своїми початками зачепило класику культури твоєї епохи. Слухаючи Баха чи Моцарта, ми відчуваємо початки культури всього людства, а The Sisters of Mercy – початок культури власне себе.
З мережевих рецензій: «Історія склалася так, що "First And Last And Always" дійсно став першим і останнім монументальним твором "чистого" готичного року і, судячи з усього, назавжди ним і залишиться. Починаючи з грандіозного вступу до "Black Planet", що несе в собі загрозу і страх глобальної ядерної катастрофи, тривожне очікування і напруга поступово наростають через щемливу історію "Marian", кельтські гітари і несподіваний
хаос "First And Last And Always", глибоку печаль "Nine While Nine " і аж до
останньої ноти епічної "Some Kind Of Stranger", досягаючи краю, який і не снився Хічкоку..»
