Нарешті!!! Нарешті я кудись їду, та ще й із Ясею!!!! Кам"янець-Подільськ уже у суботу... еххххх... до чого ж мені зараз це потрібно... Сьогодні придбали квитки. Так дешево -- десь 25 грн з рила, і це купе. А завтра у Оксани день народження.

Сьогодні вони мали йти на фізкультуру, що відбувалася на Трухановому, але... кияни знають, що сьогодні падав дощ)))) Втім, Яська і Окси однаково не встигли б, бо відійшли від Сковороди ту хвилину, коли їх одногрупники стояли на перекличці:)

Тому ми сиділи на дерев"яних пеньках (туфлі у вологому піску) і пили вино. І говорили "за жизнь", як завжди.....

Якщо вірити оксані, я стала злою. Більш злою, аніж завжди (хоча що зн. завжди?..). Я схильна їй вірити, бо вона мене добре розуміє.

Блукала по дощовій Петрівці -- у пошуках повного Лавкрафта. Для іменинниці. Боже... украла 3 книжки. До чого я докотилася з ціми клептоманськими замашками... Почалося усе з диску Браяна Адамса, який мені нафіг не треба, а сьогодні -- у мої лапи попав збірник по шаховій стратегії (комусь подарувати?хтось грає в шахи?я ні), КАСТАНЕДА (!!!) -- "Отдельная реальность" сірникового формату (не інакше, як це якийсь знак...) і "Основы психоанализа". Фройд. ........................... Як любила лаятися Тозельда, японский бог!..

що ще?..

А... Побачила у якомусь цивільному кіоску, поміж напігвголих янголяток, собачок, кішечок та іншої фігні маленького їжачка з маленьким яблучком у руках...лапках. Він сумно на мене подивився і почесав лапкою животика. Спитала -- 7 гривень. Купила. Подарувала ясі. Яся хвилин п"ять повторювала "боже який кайф, боже який кайф" і неперервно посміхалася.

Хто би мені зробив яку маленьку радість