В колонках играет - A Perfect Circle -- Pet

Сьогодні виконувала суспільний обов"язок -- відвідувала маминих маму і тата. Цікаві старі люди. Я, коли побачила назву книги Софії Андрухович ("Старі люди", відповідно), відразу зацікавилась -- збирати враження про старих людей напевне не менш цікаво, аніж про малих діток, хіба що перші викликають у декого відразу. Ейджизм.. як каже Мара, "есть такое". Але панна Софія цю тему ніфіга не розкрила, просто використала як початок своєї казочки в стилі "Арізона Дрімс" або "Мрійників".
А старі люди -- неймовірні істоти. Інколи смішні. Інколи набридливі, жалюгідні. А інколи... знаєш, просто у голову приходять думки: от ці люди -- це твоя історія. Пройде десять років -- їх уже не буде. Зникне старий світ. Пройде ще трохи часу -- і історією стануть твої батьки.
Ну а після таких думок завжди яскраво усвідомлюєш: ЯКА Я МОЛОДА бляха-муха! Іще нічого не починалось.
Колись так любила казати Ягенка.