Та ще й яких, скажу я вам, контрастів. Ми зірвалися туди дуже несподівано, я дізналася про поїздку (імовірну поїздку, бо усе виникло просто із повітря) за пару годин до поїзда, на якому врешті не поїхала, купили квитки на інший, спакувалися, кинули в сумку дві пари носків, пляшку вина та й поїхали. По-студентському, одним словом:)
Усе це дуже кльово співпало з почитуванням Жадана, з його багатосторінковими описами східноукраїнської дорожньої  романтики, з його, власне, довжелезними гімнами Східній Україні, вокзалам, трасам і містам. Таке враження, що після його прози (хоч він і задовбує місцями, хайосій) трохи по-іншому ставишся до часу, до простору, якихось моментів, ніби старанніше починаєш підбирати різношерсті шматочки життя навколо себе.

Дві церкви

[700x525] [700x525]

Харківські жалюзі [700x525]


Історичний будиночок [показать] [700x525]

Я і місто [700x525]