Між сторінками книжок, які читаються, залишаються волосинки - вони стають непомітними закладками, які можна помітити тільки тоді, коли відкриваєш книжку і бачиш там тоненьку волосинку. Ще добре, коли вона темного кольору, тоді її помітити легше. Світлі волосинки навіть не заважають читати, здається, що літери просвічуються через них. Волосинки залишаються на столі, за яким працюєш, нагадуючи про те, що бувають події, яких не можна уникнути. Можна про це не думати й навіть абстрагуватися - затулити вуха, очі, думки профільтрувати, не звертати уваги, але все одно залишаються натяки - волосинки між книжковими сторінками та на столі.

LI 3.9.25