Так от, найголовніша проблема цього фільму - це "Месники: ВІйна нескінченності", з трейлеру якого ми вже знаємо, що Т'Чалла буде королем Ваканди та очолить спротив Таносові. Ну тобто, усі перипетії "Чорної Пантери" не приведуть ні до чого: статус кво на початок фільму відповідає статусові кво на кінець фільму: Тчалла король. Тому за нього ми не переживаємо анітрішечки.

Всі інші можливі джерела драми злиті безжально. Тчалла мал-мала попереживав, що татко набрехав йому про дядька та про кузена - та й по всьому. Політичної напруги у питанні "відкривати Ваканду світові чи ні" геть нема, всі згодні з тим, щоб відкривати. Навіть злодій, хай йому грець, хоче відкрити Ваканду. А яке б можна було запиляти Бакумацу! Навіть М'Бакумацу, якщо хтось розуміє каламбур.

Так само не доводиться переживати за сестру Т'Чалли, Шурі, за його кохану та його мати.Навіть для зальотного Росса у виконанні Мартіна Фрімена ставки були вищі, ніж для них.

Прикро за Клауе, якого тупо спустили в сортир. Страшенно прикро, він значно виразніший злодій за Стівенса.

Стівенс - це знову проблемний марвелівський злодій. Однією рукою режисер хотів показати, що в хлопця є своя правда, другою - що він таки психопат, і не гідний жалості. Але таки не визначилися з тим, треба його жаліти, чи не треба, тому все ж таки жаліють. Але щось не жаліється, бо харизми Локі йому, прямо скажемо, бракує. Мені було нуднувато на нього дивитися, якщо чесно. Як слушно зауважив мій прекрасний син, йому видали оріджин сторі Чорної Пантери - бо в коміксах то саме Т'Чалла був принцем-вигнанцем, який повертав собі трон. Геройська історія, натягнута на роль злодія, тріщить по швах.

Навіть візуально то виявилось не таким пиром духу, як здавалося по трейлерах.

Але так, дві години я провела з більшою приємністю, ніж на "Зменшенні".