В думки загорнусь відчайдушно,
Хай Крила побудуть в ТЕПЛІ..
Мовчиш...як ніколи...бездушно...
У Тебе ж думки не мої!
Тепер не мої...зараз Зрілість -
бар'єр для емоцій...Вона,
Наша щастям змальована НІЖНІСТЬ -
Забута, самотня, брудна...

А я Тебе кличу літати!
Ми ж мріяли разом, згадай!
Не бійся все знову почати!
Так ТЕПЛО і НІЖНО тримай
ЗА РУКИ! І в небо, під хмари,
Так вільно, як Вітер велів!...

За це пів Життя б я віддала....
Лишилось, щоб Ти захотів...