Іноді кумедні речі таки трапляються! :) Коли висловлюєш свою думку про людинку, а вона згодом читає про це сама!..

Гілка з фотоальбому Тенако:
http://www.liveinternet.ru/photo_comment.php?photoid=1128289

Сонце, (було адресовано Тенако)
04-11-2005 21:22
А цю дівчинку я пам'ятаю! (По секрету) - Вона мені так подобалась у школі! :) Шкода, що ми були молодші за вас...
А ви ще спілкуетесь? Пам'ятаеш ваш домашній концерт у твоєї мами? Тоді було багато дівчат з твого класу, яких я знаю. Як вони всі?

Сонце, (було адресовано Тенако)
04-11-2005 21:32
А ще пам'ятаю, які у неї дивовижні очі, коли бачиш їх у житті: великі, глибокі, сині... Дуже красиві. Але стільки років пройшло...

godfly,
10-11-2005 12:25
Ого! Дякую за таку високу оцінку моїх очей! :)
дуже приємно :)

Сонце,
10-11-2005 14:38
Нууууу!!! Я так не граю :( Сказав на свою голову "по великому секрету".... А очі у тебе справді дуже красиві :) Тільки мені тепер за такі слова ніяково... :-/ Я не знав, що ти є у нашій спільноті та все це читаєш...

godfly,
10-11-2005 17:49
да ладно! чому це соромно! мені ж приємно дуже - дісно! мені такого кожного дня не кажуть. до того ж я насправді не знаю хто ти...
я взагалі випадково зайшла - просто хотіла фотки подивитись, а тут таке пишуть :)
дякую :)

Сонце,
10-11-2005 18:07
І тобі спасибі! Ти хорооша :)
Дімка зі 117-ї. Ми вчилися разом. Тільки ви на рік раніше від нас втелки! :) Ти мене пам'ятаєш відсотків на 90! Подивись: http://www.liveinternet.ru/photo/847468/

godfly,
10-11-2005 18:04
ой, знаю... :)
да ладно, щось я погано уявляю, як ти можеш такого соромитись. ти не складаєш враження сором"язливої людини.
:)

godfly,
10-11-2005 18:12
та подивилась вже :)
як же вас можна забути! ваша группа з англійської просто незабутня! :)

Сонце,
10-11-2005 18:12
godfly,, Впізнала? Це приємно :)
Я не казав - "соромитись". Я написав - "ніяковіти" :)
Ну от, я складаю враження безсоромного _хрю_ :(

godfly,
10-11-2005 18:13
ну що ти! не безсоромного, а не сором"язливого :) тут є різниця :)

Сонце,
10-11-2005 18:21
Невже ми були такі розгільдяї на англійській? :)
Я б тебе обійняв зараз!! :) Так скучив за близкими людьми... Зі школи, з дитинства... Охо...
А ти? Ще буваеш у школі, к Каустової?
Спасибі :) Будемо вважати, що це в мені позитивне :)

godfly,
11-11-2005 09:16
та мабуть трошки були :) але ви були дуже веселі і гарні розгільдяї :) я любила коли ми з вами пересікались. я навіть пам"ятаю як ви мені якісь там теми розповідали, в коридорі, як завжди - так кльово було!
в школі не була вже сто років, але обов"язково піду на зустріч випускників. так не виходить - працюю і вдень не маю часу піти, а хотілось би якось.

Сонце,
11-11-2005 14:34
Ти так тепло про все це згадуєш! Мені аж сумно стає... Але то справді було так чудово! :)
Насправді, ми теж вас дуже любили! :) І раділи, коли ви знову і знову до нас приходили; чи слухали наші бекання по темам, які ніхто не вчив і вперше їх бачив на перерві :) Просто не могли ж ми такого сказати вам тоді...
А тепер все це згадується таким далеким, але через те і дуже близьким до серця та дорогим!.. Ми ж бо навіть не цінили тоді, яке у нас було легке та безтурботне життя...
___________
Я був в тому році на зустрічі випускників. Але немає вже того тепла, яке відчувалося раніше... Точніше є, але вже не від самої школи, а лише від своїх друзів, (тп. Тенако, тебе), від _деяких_ одноклассників, з якими досі підтримуеш зв'язки, від інших близьких людинок. :) А так, в принципі, школа перестала відчуватися, як щось рідне. Бо та рідність, здається, була вибудована не стінами, а тими людьми, які дарували дружбу, тепло, за відносинами з вчителями. І коли ті люди пішли, вони забрали з собою і той світ, коли на кожному поверсі зустрічаєш знайомі і дорогі обличча. А відносини з вчителями припинилися разом із навчанням, і напівщирі посмішки, які бачиш на їхніх вустах, скоріше передають запитання та цікавість, ніж справжню радість зустрічі. Назразок: "Ого! Які люди! І що ви тут робите? Ми так давно вас не бачили!" А нові дітлахи дивляться на тебе, як на щось дивне і незвичайне, щось таке доросле :)

Все одно в цьому році я піду на вечір :) Хоча б за справжньою радістю Петровича (з ДПЮ), заради близьких друзів, які там будуть, за те, щоб обійняти дорогих людей, за відчуттям ностальгії. Але не чекаю від того чогось незвичайного... Доречі, в тому році, як завжди, у залі був повний бардак зі сценарієм, всі знов дивувалися, як так багато людей (наче в перший раз), а апаратура, як завжди, ледь працювала і видавала шум замість слів :) Німе кіно (театр?) на сцені :) Але пісні були красиві! Їх хоч чути було :)
___________
А де і ким ти працюєш? Там цікаво? Розкажи мені :)

Сонце,
11-11-2005 14:42
Дивна річ: якщо зайти у цей розділ звідси:
http://www.liveinternet.ru/photo_comment.php?photoid=1128289
то смайліки видно. А якщо іншим лінком, то видно те саме, але без них... Хм :)

godfly,
11-11-2005 18:41
так про школу у мене дійсно залишились дуже теплі згадки. мені там було добре. навіть незважаючи на різні "проблеми" - тоді вони здавались такими серйозними і важкими - та негаразди. а взагалі я там зустріла найкращих і найдорожчих людей в своєму житті. мої шкільні друзі досі є найкращими для мене. Звичайно з"явилось багато нових людей, але таких стосунків з новими друзями у мене немає. Та й не може бути. З цими людьми ми дорослішали разом. Хто як не вони можуть мене зрозуміти і прийняти ту людину, яою я стала зараз. Можливо не всі, але такі люди серед них точно є, і я надзвичайно це ціную!
Минулого року я теж була на зустрічі випускників. Але мені не буо ніякого діла до концерту, якщо чесно. Я там зустріла людей, яких не бачила рік, а то і два. Це було надзвичайно! Я така щаслива після того вечора була! Бачила ваших однокласників теж, та і тебе, мабуть :) Ми потім ще кілька годин після концерту сиділи в нашому кабінеті, пили чай, їли тістечка (чи цукерки) і розмовляли.... клас... Ми всі змінились - хтось більше, хттось менше - але все одно було відчуття, що тут є люди, які дійсно рідні, яких мені було дуже приємно бачити, хоч ми з ними в школі і сварились інколи - зараз це вже не має значення. Я буду дуже рада побачити їх знов!
Ще дуже хочу якось зайти до Каустової. Вона дуже гарна жінка і чудовий вчитель. Я дуже її любила, просто обожнювала. І навіть плакала на останньому дзвонику коли знайомила її зі своїм татом :) прикольно зараз про це згадувати...
Зараз життя зовсім інше. Я працюю з першого курсу. Якось швидко подорослішала і стала самостійною. Спочатку було якось дивно, а зараз я не уявляю, що могло би бути якось інакше. Працюю в Делойті - це аудиторська і консалтингова компанія. Я тут вже 3 роки. Зараз я персональний асистент директора. Мені поки що подобається. І люди тут класні. Я задоволена.
Отакі справи, якщо коротко.
А ти як?