[436x600]
Ітаксь: сівши в експрес Київ-Полтава, одразу довелося помучити чоловіка, що сидів поряд з нами і, обмінявшись з ним своїм білетом, відправити його у 4-й :) Подакував і "нашару" відніс його багаж до місця призначення (ТАКИЙ важкий, що він там носив?). Хороший чоловік...

Дорога промайнула не помітно і, набісившись у вагоні до легкого шоку всіх пасажирів, вже ввечері були у Полтаві. Забили вп’ятьох маленький Ланос до самого даху і приїхали до чудового будиночку 71б :)

Поки чекали Ягенку, яка вийшла до магазинчику нас зустріти, подіставали пітарди і почали бавитись. Ідею зробити те ж саме на подвір'ї будинку Ягенка зустріла ШАЛЕНИМ вереском "ні, не можна, ааа...." чи щось подібне. Ну чого так верезчати? Можна ж тихо, спокійно сказати Справа була в тому, що у будинку спали, все правильно. Просто ми такого не очікували ввечері 31-ого :)

Настя і Снейк до нас таки спустилися, хоча видно було – сонні.

Нам пощастило і ми оселилися у теплій кімнаті першого поверху з музичною системою 100W(!!) (2х50) і, що було НАЙкласснішим, цілісним (!!) ліжком 2,2 х 2 Супер!

Вкинувши брудний дорожній одяг, одразу заліз у гарячий душ. Наче вдруге народився :) У будиночку було дуже тепло і можна було ходити top-less, як вдома, дуже классно.

На кухні, порадившись з Тьомою, вирішили, що самі все «забацаємо» (приготуємо) до святкового столу, а дівчата можуть насолоджуватись святом! Ну готоють же вони нам цілий рік? Можна і нам зробити їм приємне...

Поки готували, вирішили поставити у центрі гостьової кімнати, де всі зберуться на святкування, кріглий столик, а на нього всі наші страви і інші ням-ням, а самим сідати колом. Знову шалений вереск «нііііііііііііі, не можна, ааа». Ягенка – це щось Хороша дівчинка, але якщо кричить – мама міа... Пішов до Снейка, він ідею схвалив. Пішов до Тенако – теж «за». Чудово, так і зробили Згодом було дуже зручно...

Почали знайомитись, було дуже цікаво, потім сміялися з «президента» Дімича, копіював радянські часи, сміялися до болю у животі! А далі учасники подій і самі пам’ятають, як чудово продовжувалося «паті», лягли лише під ранок, та і то, тільки ми вп’ятьох, бо народ це грав і грав...

Пока засинали, було весело! Лежимо, відключаємось, а за дверима дискусії йдуть. Багато цікавого почули, але одна фраза всіх підірвала: чоловічим голосом: «Я ананізмам не занімаюсь і нікагда не занімался». Га-га-га Всі попросиналися, лежимо у ліжку, обговорюємо. Вилізли з кімнати для коментарів, полягали спати далі...

На другий день наш спільний друг з Полтави приїхав і забрав нас кататися містом, купили на вокзалі квитки назад, наїли величезні пуза у ресторанчику солодоців, погуляли містом, магазинчиками трошечки. Повернулися назад і провели НАЙКРАЩИЙ, най-най-най веселіший і найнезабутніший день зі святкування – у грі в мафію!.. :) Це було дивовижно!!!...



НОВОРІЧНИЙ АНЕКДОТ:
Цього року Новий Рік відміняється! Українське ПВО збило Санту...

__________
А далі коменти до розповіді Тенако:
http://www.liveinternet.ru/users/tenako/post27799025/
1) «Ні, ну якби не вчорашня гра в мафію, то цей пост був би злобним. А так просто буде злобний початок»
А ти таки дійсно подобрішала після гри

2) «Ось навіщо було їхати аж в Полтаву збитою компанією з 5-ти осіб, щоб спілкуватися виключно між собою, закрившись у кімнаті?»
Хто сказав, що збитою? Сунну ви всі знаєте, Катю знають і ти і Меллон, Сашу теж (з Акції), тільки Сергій був новеньким. І спілкувалися ми з усіма! Хіба ми сиділи у кімнаті і ні з ким більше не контактували? Настю! :) А те, що іноді, відпочиваючи, лежали разом на ліжку, і, обійнявшись, спілкувалися, то що в тому поганого? Добре нас було разом просто

А їхали тому, що ти всіх запросила на святкування Нового Року, тому, що там були мої друзі, яких дуже люблю (Меллон, наприклад). І ми дуже вдячні! Все було у 100 разів краще, ніж хто-небудь навіть міг очікувати...

3) «Коли намагаємося перезнайомитися і вислухати одне одного в колі – людина просто показово встає і виходить»

Блін, ти не правильно мене зрозуміла! По-перше, не показово я виходив, а по-друге, після Нового Року прийнято дзвонити найкращим друзям, батькам і подругам, щоб їх привітати: я для цього вийшом. І дуже скоро повернувся :)

4) «Коли люди відверто ігнорують програму, яка була розроблена Оленкою для всіх...»
программу Оленка придумала ЧУДОВУ! І, погулявши на свіжому повітрі, ми грали у половину тих чудових ігор! Так що «нє нада» :)

5) «Ось ми наскільки зблизилися останнього вечора завдяки спільній грі»
А це дійсно правда! Просто шокуюче, НАСКІЛЬКИ ця гра всіх зблизила!! І з ледь-ледь знахомих людей зробила теплу, щиру, веселу і щасливу компанію... Ах... :)

6) «Але це сталося б раніше, варто було цим людям, цій компанії, просто побавитися з нами на день раніше!»
Думаєш?

7) «Власне, сталося те, чого я і боялася, коли просила Діму бути обережним у підборі компанії. Кожен з них по окремості – це гарна людина. Але разом це трішки інший світ (тут я маю, скривившись, протягнути “КІМОоооо!”) – міжнародники, юристи, економісти... Та інший табір – журналісти-поети-розгільдяї»
Ну є таке Але ж чудові люди! Правда ж? :) А те, що трошечки інший світ – правда. Але і я у іншому світі, хіба ти цього не відчуваєш? І, в принципі, кожен з нас у іншому, у кожного свій світ...

8) «Яким цікаво обігравати театральні сценки замість того, щоб знімати навпомацки з дівок прищіпки»
Еее! Ми такого не пропонували!

9) «І яких верне від Владімірского централу зранку 1-го числа на всю гучність – гарне було пробудження, нічого не скажеш. Для мене досі було загадкою, як на нашому святі звучало ТАКЕ»
Та то прикол був! Ну як ви не розумієте У нас було декілька пісень з Шансону, але РЕМІКСОВАНИХ, і то, ми їх просто проклацували на MP3-шнику. Але я розумію, що весь будинок подумав, почувши вранці першого Владімірський централ на 96Дбелл До речі, мені цю післю згадували всі з будинку, коли мене бачили після того!.. Я аж заманався пояснювати про жарт :)

І другого ще такий же шансон включили одну пісеньку і так ржали, що аж животи боліли, каталися просто по дивану, а Снейк з серйозним таким виразом заходить і каже: «Ні, ну хлопці, це вже занадко!..» Снейку, вибач, це ж ми не у серйоз! :)

10) «На щастя, народ скоро збунтувався і я, порившись у чужому компі, нарила кой-який Депеш Мод. Живьом!»
А скільки у нас було классної музики? Буць-буць-буць :)

11) «Але – чесно – вечір 1-го виправив практично всі негативні враження»
Для Тенако - А у нас не було негативу Тільки позитив :)

12) «Лишилось тільки нерозуміння того, на фіга їхати понад 300 км, якщо не хочеш зближуватися зі своїми колегами по святкуванню, разом творити якесь свято?
Ну, по-перше, 300 км – не відстань. А по-друге, ми знали, що там будуть чудові щирі люди, друзі, справжне майже сімейне свято! :) На відміну він наших Київських світ «з золотою молоддю», та вітряними росфуфиріними дівчатами з пустими головами... А свято ми творили разом! Просто я сам не знав там 60% людей, при тому, скільки вже років наємо одне одне... От :)

13) «А те, як вилизали дім на ранок другого, взагалі нас дуже порадувало – після подій 31-го ми зі Снейком навіть не сподівалися! Дім став набагато чистішим, ніж був»


14) «Але тепер про хороше. Бо хорошого було набагато більше»
Не просто набагато, а у мільйон разів більше!! :) :)

15) «Загортання подарунків у папір»
Ось за цю ідею, особливий тобі респект! Навіть не можу описати словами об’єм радості!.. Я так не радів з дрібничок, мабудь, із самого дитинства... Там приємно відчувати, що хтось про тебе думає...

16) «щире обурення Малої, яка вимагала свою законну “пляшку вина на рило”»
Жах :( Це так само, як прийти на день народження, порахувати гостей, відрізати свій відсоток торту під кутомір та ваги, покласти його під попу і сказати: це моє, а ви святкуйте, як хочете... Ні, може я чогось не розумію, але для мене це дико... НІКОЛИ такого не чув...

17) «Пречудовий хлопчик Льоша (Тьома, але Льоша)»
Так, классний хлопець... :) І плов був смачнючим!...

18) «прекрасні ігри Оленки-Меллон, після яких відчуваєш себе як після гарного масажу... Ну, ми багато сміялися, і це дуже гарно. Гралися у забавки»
Оленка дійсно молодець! Ігри були супер! Навіть наші, як ти кажеш «юристи-економісти» зацінили :) І дуже весело було, тепло, щиро впродовж всього свята...

19) «Не зрозуміли, чому настільки мало було їжі»
Ага, ми теж, коли с Сергієм «скіталіся» по кіхні в пошуках хочаб ЧОГОСЬ і знайшли один (один) шматочок напів-сухого хліба і їли його наче червону ікру Але це закономірно при такій шарі людей :-)

20) «Я чесно хотіла напитися, і дуже просила купити мені нормального вина, але чомусь було десертне і був портвейн, а чогось едакого не було»
Було, було! Була така пляшечка цікавої форми, яку мі зі Снейком відкривали з-пів години, то було чудове напів-солодке густе смачне червоне вино.

21) «Дімі Скирті за нарізку крабових паличок, Саші – за мафію, Меллон – за ігри та класнючість, усім людям, котрі приймали участь у забавах, чим створювали радісний настрій; Льоші (Тьомі, але Льоші) за сяючу; Дімичу – за гру на гітарі, Президента, мультик про Вінні Пуха напам’ять вголос, і всі жарти; Владі – за вічного мафіозі; усім, хто приїхав і хто брав участь і, звісно, Снейку – за те, що ризикнув впустити у свою хату таку шару народу»
Цю частику подяк підтримую свіма руками!! ДЯКУЮ ВСІМ ЦИМ ЛЮДЯМ!

Ще хотів сказати, що був радий познайомитись: з Дімичем (за жарти і ТАКУ гру у Мафію); його Дівчині (нажаль не запам’ятав ім’я :() за дуже красиві очі і також чудового «тихого» мафіозі :) і всім іншим учасникам Мафії – люди, ви чодові!..

Поцілунок Меллон, другнє рукостискання Снейку, привіт циніку-Рахаєлю :), Сунні, Каті, Саші, Сергію, Женці-близнючці, двом малим та іншим.

21) «Буду чекати на фотографії»
Буде пів тисячі фотографій та фільм, даруватимемо всім учасникам :)