официальная страничка блока имени его

http://omelchenko.in.ua/lider.html

Омельченко Олександр Олександрович

Народився 9 серпня 1938 року в невеличкому селі Зозів Липовецького району Вінницької області. Спочатку він закінчив Брусилівську середню школу зі срібною медаллю. Згодом – навчався у Київському будівельному технікумі. На цьому «університети» Олександра Олександровича не завершилися.  Вищу освіту він здобув у будівельному інституті та інституті народного господарства.

Окрему сторінку в біографії Омельченка посідає служба у Збройних силах України і робота на будівельних підприємствах, де Олександр Олександрович пройшов шлях від робітника до директора заводу залізобетонних виробів, головного інженера домобудівного комбінату, а згодом — першого заступника начальника «Головкиївміськбуду». Далі служба в системі Держбуду,  і посади голови виконкому Київської міської ради народних депутатів і генерального директора ДКП «Київреконструкція», які остаточно вигартували принципову і непохитну особистість майбутнього політика Омельченка.  І саме за неї майже три чверті киян проголосували на виборах Київського міського голови у серпня 1996 року. Відтоді

Олександр Омельченко десять років опікувався столицею (до квітня 2006 року). Він зберіг для Києва  Національну філармонію, Царський сад, відновив Михайлівський Золотоверхий, Успенський Собор Святого Миколая, Святого Михайла на території Жовтневої лікарні, а також побудував Київський академічний театр ляльок. Під його керівництвом також відкрили сім нових станцій метро і звели серію бюветів по всьому Києву. Омельченко   

Окрім професійної сфери Олександр Омельченко активно співпрацює зі столичними і загальнодержавними громадськими об’єднаннями. Він є президентом Асоціації міст України та громад, член Наглядової ради Національного Фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна – дітям»;  президентом Федерації хокею України; членом Координаційної ради з питань внутрішньої політики при Президентові України; членом Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України.

Також Олександр Омельченко нагороджений багатьма орденами і медалями, зокрема, орденом Знак пошани (1982 р.), орденом Трудового Червоного Прапора (1986 р.), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1998 р.), а також Почесною відзнакою Президента України (1996 р.). Заслужений будівельник України. У 2001 р. Олександру Омельченку присвоєно звання Герой України.

Сімейний затишок  і тепло Олександру Олександровичу дарує його дружина Людмила, два сини (Ярослав і Олександр) і чотири онуки.