Самая смешная из моих проблем -- мое имя. Она возникает у меня только в России. Но, поскольку я здесь живу, приходится признать, что это очень реальная проблема.
Меня зовут А Хули.
Раньше, при старой орфографии, была возможность хоть на письме уйти от непотребства. Я записывала свое имя «А Хулi». На печати, которую мне подарил в тринадцатом году один петербургский меценат, знавший тайну, оно слито в два знака:
Мое имя на самом деле очень красивое и не имеет никакого отношения к своему русскому смыслу. «А Хули» по-китайски означает «лиса А». По аналогии с русскими именами можно сказать, что «А» — это мое имя, «Хули» — фамилия. Что я могу сказать в свое оправдание? Меня так звали еще тогда, когда слов «а хули» вообще не было в русском языке, и самого русского языка тоже.
Кто мог подумать в те дни, что моя благородная фамилия станет когд-нибудь бранным словом?
Кому-то может показаться, что жить в России и называться А Хули -- довольно грустная судьба. Примерно как жить в Америке и зваться Whatze Phuck. Да, имя окрашивает мою жизнь в угрюмые тона, и какой-нибудь из внутренних голосов всегда готов спросить -- а х… ты ждала от жизни, А Хули?
Исходное сообщение Люби_мая
Ну надо же!!А я раньше мучилась со своей фамилией,как над ней тока не измывались,а тут и придумывать особо не нужно.а как у тя в паспорте пишется??
Не у мя, а у пелевинской лисы :)
почитай - классная книга
Мда... Зарікалася я читати цю Книгу... Купила на подарунок другу. Косилася на неї, косилася. Думаю, нє. Раз на неї рецензії в Молоці писали, раз її кожна шмакодявка читає - не читатиму. Ну одним очком гляну на стиль... Глянула. І всьо. кльова штука, бо кожен з неї може відколупнути зрозумілий собі пласт, таксказзать. ;)
Хм... Соромно зізнатися - полізла в інтернет шукати тлумачення слів з оголошення. прозріла. здивувалася. Усвідомила, що людям весело жить.
Ось так пєля впливає на сексуальну освіту молоді...
bluescout,
книга класна, ніхто не проти...
До Молока... Ех:( Не знаю, просто упереджено ставлюся до того, що "поїдає" більшість. Хоча, що не може не радувати, останнім часом смаки у більшості стали куди кращими. Особливо літературні. Може колись і музика підтягнеться?..
"Тлумачення слів за оголошення А Хулі не знала і шукати їх не збиралася. Мабуть, і Пєлєлвін їх не знав " - висновок: я завжди знала, що усе пошле так і притягує мене:)))
Не знаю, просто упереджено ставлюся до того, що "поїдає" більшість
Я теж колись таким страдав. Мабуть хотів бути не таким як всі ;)
Потім зрозумів що "не робити те що робить більшість" це теж форма залежності від тієї більшості, і тепер просто не зважаю на те що вона читає, слухає або робить. Подобається - слухаю, читаю, роблю. Не подобається - ні. І все. ТБ не дивлюсь, радіо не слухаю, журнали не читаю, тому просто не знаю що робить більшість. І це дійсно мене не цікавить. А ще я зрозумів що та "більшість" робиться купкою недолугих музредакторів, продюсерів та артжурналістів, і спитав себе "чому я повинен їм вірити?!?!". Насправді більшість людей має значно кращий художній смак, і я постійно бачу цьому підтвердження :)))
bluescout, угу... навіть я до цього допетрала... зрештою... Але пережитки бурхливого підліткового максималізму все ж вилазять періодично:)
А з приводу смаку... ех.... Тут можна довго дискутувати. Бо частині його сформували (вірніше, сформували його відсутність) "купка продюсерів", а частина просто прикриває його відсутність кітчем і "тіпа в струє". Нам знайомі люди зі смаком, бо ми з такими спілкуємося. Якщо я озирнуся навколо, то побачу художників, музикантів, всіляких представників літугрупувань і просто любителів:) Думаю, ти побачиш подібну картину. Нам судити важко. Це все одно, що я почну доводити, що навколо більшість людей - україномовні. Це дійсно так, але навколо МЕНЕ. Та маси - це маси. І не формуютсья тією купкою людей, яких ми знаємо. "Більшість" - це гоп з Троєщини. І дядя, що слухає батняк. І дєвочка у ультраяскравій брудній міністпідниці, що слухає махрову попсу. То у цієї більшості є смак?.. не думаю:(((
Tenako, досвід показує що немало гопів та відповідних дєвочєк мають нормальний художній смак, а слухають гівно тому що _ніколи_ не чули справжнє, а якщо чули - не звернули уваги. Буває так - гоп або дєвочка випадково попадає на концерт справжньої групи. Щось клацає в ньому/ній. І потім власнимим зусиллями, важко, не відразу, але перестає бути гопом. Я таке бачу постійно. Попитай своїх художньорозвинених друзів - чи всі вони народилися такими?
В попередньому дописі я вказав на те що "більшість" в уяві продюсерів і реальні люди - це зовсім різне.
Треба було бачити як _всіх_ присутніх на полтавському Майдані заводили Гайдамаки (запис, на жаль) - майже всі танцювали! Хоча більшість присутніх, здавалося б, має "стандартні" смаки. І при тому дуже прохолодно сприймалася Ротару, Океан Ельзи, ще там якісь "розкручені" штучки. А як сприймалися "Наші партизани"!! Хто б міг подумати - Полтава це ж схід України, а як волали: ПРАПОР ЧЕРВОНО-ЧОРНИЙ ЦЕ НАШЕ ЗНАМЕНО!!! хм, я трохи з'їхав за теми :)