Там за вiками за гiрким туманом
                        Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг
                        Була Любов єдиним талiсманом
                        А талiсман той звався оберiг
                        Було життя овiяне красою
                        Любов i честь цiнились над життя
                        I шо там смерть з великою косою
                        Мужчина, лицар, сонячне дитя
                        В моїх садах мелодiї Провансу
                        I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв
                        За неї лицар гинув без авансу
                        За неї лицар гинув без авансу
                        Вона ж чекала цокоту пiдкiв
                        В монастирях, фортецях i столицях
                        З глухих палацiв схожих на тюрму
                        Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар
                        Вона троянду кидала йому
                        Гирмiли вальси, пурхали амури,
                        Давили буднi смикал сiм'я
                        Жiноча туга билася об мури
                        Де лицар мiй молитва де моя.
                        I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку
                        Хоч бозна-хто розкаже бозна де,
                        Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
                        Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
                        На все життя очима проведе.