...і кирдик. Тобто сталося, як гадалося. Я більше не співпрацюю з "Гуцул Каліпсо". Після 4 років посильної допомоги терпець увірвався. Фінішною краплею стали претензії і наїзди двох учасників, тіпа фронтменів (вокаліста і тромбоніста), що я займаюся не тим чим треба і взагалі лізу не у свої справи. А щоб бути продюсером-менеджером-промоутером-адміністратором-директором такого потужного колективу в мене не має ні розуму, ні грошей. Що ж, дай Боже нашому теляті вовка з'їсти.
Можливо, мені ще варто було перечекати кризу, абощо, але ну його в сраку. По-перше, набридло постійно докладати свої бабки до їхніх "гонорарів" (щоб нікому "обідно" не було, бо тіпа приїжджають вони сюди без грошей щоб копієчку підняти...). По-друге, ватага сама активно почала братися за організацію власних концертів. Щоправда, з трьох спроб вдалим був лише раз, у Хмельницьку, та й там мало не прокинули на баблішко. В принципі, оце копійчане баблішко і почало їм тиснути горлянку. Мовляв, останніми двома концертами "підняли" менше, ніж сподівалися.
По-третє, дістала безрезультативність роботи з групою: всі концертні поїздки в Київ мали одну мету - зробити групі імідж і підвести до записання альбому, записати його, продати і мати з того матеріальну винагороду, втішну для всіх включно.
По-четверте, розпорошеність групи між Кивом та Чернівцями не српияє нормальному репетиційному процесу. Петрович, як професіонал, знайшов себе у столиці. Решта сидять безробітними у Чернівцях і курять драп. Єдині, хто працює - брати Шаляпіни. Але ті своєю роботою прив'язані до Чернівців. Плюс не всі мають закордонні паспорти, а тому штук 5 пропозицій поконцертувати в Польщі просто пропали.
В результаті: зірвалося 3 кліпи, не було записано жодної нової пісні, з нових пісень, яких з'явилося аж 6, оригінальними є лише чотири: "Пастор з передачі", "Ганстєра", "Дядя Піца" і "Звізда". Решта ("Вєроніка Кастро", "Діско", "Дупа Жалізовая" є або гонівом - псево італійською читкою під джазування - або кавером). До того ж, жодна із цих пісень так і не прозвучала в нормальному, доробленому варіанті - від концерту до концерту їх звучання змінювалось, що аж ніяк не додавало якості гри. Ото й усе. Будь-які претензії на свою адресу легко перекриваю вищенаведеним - я так і не отримав гідного матеріалу, яким би міг зацікавити потенційних спонсорів чи лейбли. Їм потрібен продукт і продуктивність, в "Гуцул Каліпсо" ні того ні іншого так і не з'явилося. Талант із рівнем реалізації близьким до нуля. Прикро, бідність і лінь - найміцніший зашморг на шиї талановитих людей.