Ну ось... нарешті моє життя почило набирати оборот! З одного боку, це класно..Не люблю бити байдики! Але з іншого боку... все якось надто складно!

Звісно я розумію, що не може бути все гладко... Все в житті підвласно закону рівноваги... і якщо навколо все прекрасно, одного дня все може рухнути, щоб потім заново почати набирати оберти та ставати прекрасним. Але ось в ті моменти, коли все руйнується, починаєш думати: "А нафіга взагалі воно все мені? Нащо взагалі жити? Щоб лізти зі шкіри, намагаючись чогось досягти? Нащо? Навіщо нам потрібні кар*єра, гроші, родина, діти?? Адже все це лише зайві сили та нерви??А може ну його....!!!"

Але потім життя знов стає прекрасним і ти розумієш: "Ніііі.... не НУ! Якжеж без цього всього!!! Адже життя ПРЕКРАСНЕ!!!")

От з таких перепадів складається все життя... але в мене останнім часом ці перепади дуже часто трапляються! не встигаю перестроїтись!!! Може просто втомилась і мій мозок повільніше працювати став.....адже останнім часом тільки й роблю те, що вчусь!... Ну нічого, ПРОРВЕМОСЯ! ;)