Одного разу однин чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений, і побачив, що в дверях його чекає п'ятилітній син. - Тату, можна у тебе дещо запитати? - Звичайно, що трапилося? - Тат, а скільки ти отримуєш? - Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі? - Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш в годину? - Ну, взагалі-то, 500. А що? - Тату - син подивився на нього знизу до верху дуже серйозними очима. - - Тат, ти можеш позичити мені 300? - Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь безглузду іграшку? - закричав той. - Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати!.. Неможна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так безглуздо ведеш.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. L Та як він сміє питати мене про мою зарплату, щоб потім попросити грошей? Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та біс з ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей . Коли він увійшов в дитячу, його син вже був в ліжку. - Ти не спиш, синок? - запитав він. - Ні, тату. Просто лежу, - відповів хлопчик. - Я, здається, дуже грубо тобі відповів, - сказав батько. - У мене був важкий день, і я просто зірвався. Пробач мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся. - Ой, спасибі! - радісно вигукнув він. Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім'ятих банкнот. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом, і ретельно перерахував купюри, і потім знову подивився на батька. - Навіщо ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? - пробурчав той. - Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз досить - відповіла дитина. - Тато, тут рівно п'ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу щоб ти повечеряв разом з нами.
-Mi_Vida-, невже...і який він??і взагалі як у нього зараз стосунки з батьком?? Я б так не змогла...я сама у дитинстві батьків рідко бачила, але якось до цього звикла і в мене навіть не виникало ідеї щось таке зробити! Я розуміла, що так треба!))