а що - подумав я. теж хочу бути самовпевненим.
брак певності у собі часто псує нерви, а звідси хвороби, пошуки смислу жизні і проча хрєнь.
простіше (як показали пошуки, див. вище) - буть як усі: положити болт на чиюсь так звану авторитетну думку і робити своє діло, інколи - так, лише для задоволення - обсираючи інших, колись цікавих тобі людей.

чому так виходить, що більшість наших інтелектуалів - це зарозумілі підараси і нудні фемінстки, спілкуватися з якими довше 5 хвилин важко, бо вони, як і наші батьки, теж ділять світ на гівно і цяцю.

а я не хочу.

признаюся чесно - мені не подобається Брітні Спірз. А вам?
В будь-якому разі це ще не означає, що Брітні - це дірьмо. Вона мені не подобається - я її не слухаю. Не цікавлюсь новинами з її життя. Як правило (крім даного випадку, коли виникла потреба в ілюстрації), я не піднімаю тему Брітні в публічних або приватних дискусіях.
І тому обсирати її для мене немає жодного сенсу.

Може, вам подобається Борхес? А я от майже не читав - і не хочеться.
Я також не читав Достоєвського (ну майже), Толстого (крім творів для дітей), і ще багатьох, багатьох писменників і письменниць.
І знаєте, мені від цього не стало погано.

Спілкування повинно бути - це моя особиста думка - інформативно й естетично привабливим - а оцінки - якщо вас турбують оцінки - можна поговорити про це.
але не зі мною, це точно.

Не треба нікому нав*язувати своїх оцінок. Кожен, хто, наприклад, дістався своїми зусиллями до цього джорналу, і сам здатен оцінити все "під себе".

Так, піду я, мабуть, кіно подивлюсь.
[показать]