Фотографи початківці при обиранні тушки фотоапарата, не часто  звертають увагу на присутність у ньому можливості зміни температури світла у кельвінах, та можливості вводити поправки, залежно від заповнюючого світла. Їх більше хвилює кількість мегапікселів (звісно для того щоб можна було потім краще розгледіти тіло моделі, фон :] ), значення ІСО, якісні можливості акумуляторів, кроп фактор матриці та інші, скажімо так — технічні «цукерки» від виробника. А на художні можливості модельного ряду (якого б виробника не взяти) уваги залишається мало. До них відношу:

• температура світла у кельвінах;
• поправки у тональності світла;
• режими зйомки, та можливості їх налаштування;
• спеціальні можливості тушки.

Майже всі з ким мені випало розмовляти на цю тему кажуть: «RAW врятує світ, там і поправлю», це звісно так, але не завжди і не всюди є така можливість, але не всюди можна її застосуєш, не всюди RAW може врятувати нашого брата.

Для прикладу:  треба зняти людину в кімнаті, обої у якій, скажімо, жовті. Єдиним джерелом світла є вікно зашторене червоними шторами. Переважна більшість фотоапаратів будуть орієнтуватися за температурою світла з вікна як найяскравішого джерела, а тому і найбільш «білого». Це призведе, до того, що світло проходячи через штори стане жовтим. Тобто змінить температуру від 5000° К (середня температура світла у літній день), до 6500-7000° К, що є приблизною температурою світла на заході сонці при нормальній хмарності. Для нас подібні зміни значать, що людина і всі об’єкти у кімнаті стануть більш жовтими. Відновити правильну тональність і температуру у такому випадку буде тяжко, навіть маючи RAW-знімок файлу.

Саме у таких випадках для компенсації надлишкових тонів і використовують температуру у Кельвінах

Я не великий мастак писати наукові статті як то любили робити у радянських підручниках. Мій стиль мови — це вільна мова, а тому і стиль викладення буде вільний, без усілякої там наукової термінології, хіба що у випадках коли без неї ніяк не обійтися. 

Тож, я хотів би почати з того, що є основою основ — градація температур світла і компенсація її фотографом.

Саме так і ніяк інакше, слово «компенсація» замовчується, але воно важливе для розуміння як відбувається сам процес, спробую пояснити у кількох словах.

Світло довкола нас залежно від багатьох факторів змінює температуру. Сонце нам видається білим/жовтим саме тому, що воно надзвичайно гаряче. Всім відомо з курсу фізики, що тіла при нагріванні і змінюють не тільки об’єм, але і колір. Чим вище температура тим білішим буде колір, скажімо, металу.  Сподіваюсь це всім відомо. Подібні властивості має і світло, вдень його температура значно вище чим вночі і саме від неї залежить тональність речей які ми бачимо, від тіней і до хмар. Не враховувати цього фактору неможливо. А використовуючи його можна досягнути дуже цікавих результатів на виході фотографії. В переважній більшості випадків фотографа рятує «сирий» фаїл, але знову ж таки не завжди доцільно знімати в ньому. Для зйомки концертів чи заходів коли кількість матеріалу має значення трохи вище за його якість, а часу щоб обробити кожен знімок може і не бути, на допомогу приходить повністю ручне налаштування фотоапарату відносно умов зйомки та перехід на JPG.

Тож повернусь до теми розмови — «компенсації». Світло довкола нас — або направлене, або заповнююче і у нього є своя температура яку за різних умов доводиться компенсувати фотографу. В «теплій кімнаті» треба додати «холоду» щоб отримати оптимальну корекцію відносно білого. А додаючи «тепла» у холодні зимні вечори, ми можемо зробити їх теплішими і добрішими. Нижче наведена таблиця світлових температур в домашніх умовах та на дворі.

[показать]

Тож таблиця температурних режимів, яку я використовую:

• Зранку в залежності від погодних умов, та бажаних результатів,оптимальними будуть — 3200-6000° К, чому так багато? Світла мало, і тому можна дати волю фантазії і отримати від холодно світанку до теплого. Взимку краще додавати тепла, його і там мало. А влітку понизивши температуру отримаємо глибоке синє небо.
• Вдень
  • сонячний, літній, безхмарний температура близько 5000° К, а з хмарністю 4600-5000° К. Це за умови що я хочу досягти правильного білого. Але влітку можна додавати трохи більше тепла.
  • Восени температура вдень буде вже близько 6000° К, а в пасмурну погоду 6200+° К. Чому влітку я зменшую температуру, а восени додаю? Це викликано кількістю світла, що може пробиватися крізь хмари, в літку світла більше, і завдяки небу, що стає певним світлим розсіювачем золотого (найчастіше) кольору температуру треба зменшити. І навпаки восени небо темне, світло проходить через нього більш холодним, варто підігріти.
  • Взимку температура трохи вище осінньої. Середня денна 6100-6200° К
  • Навесні температура трохи нижча від зимової, і являє собою щось між літньою та осінньою — 5500-6000° К
• Вечір в яку б пору року ви не знімали вечір і ніч, а температура у вас буде на рівні 6300° К. Феєрверки у вечірньому і нічному небі варто знімати при температурі близько 8000° К і вони будуть у вас яскраві, красиві, світлі. Але знімати виключно на штативі при великій світлосилі і відкритій діафрагмі. Я знімаю приблизно за таких налаштувань: ІСО 100-400; 4"5 - 6" — витримки; f/7.1; 8000° К. На при великий жаль після поломки вінчестера всі феєрверки пропали, тому показати не зможу.
• У закритих приміщеннях варто відштовхуватися від температури лампочок. І робити кілька знімків для порівняння з різними температурами. Для дома, де переважно тепле (жовте) світло у переважній більшості підійде 2700+° К, якщо ж лампи денного світла — встановіть 4000-5000° К

На останок: не забувайте, що визначення температури справа вашого художнього смаку, та бачення. Це чудовийінструмент який варто завжди використовувати. Чим більше ви враховуєте дрібниць тим кращим буде результат не дивлячись у RAW чи у JPG ви знімаєте.  

P.S. Так, вже вийшло, що це моя перша стаття, подібного роду, а тому прошу пробачити якщо читати було тяжко, чи не цікаво