- Кейт, ви там у пристойному вигляді?
- Яке це має значення?
- Для мене - ніякого....

- Ти вважаєш, що Горбачов поцілував би Рейгана?
- Ну, може, не в губи...



- Альф, ти чоловік, я - жінка. Сподіваюсь, ти не задумав нічого такого?
- Такого, як, наприклад, начавити зубноїпасти в туфлі? Це я можу...

- Господи, Кейт, яка ти раздратована о 3:14 ранку. Може у 5:25 будеш спокійніша.

- О, дивись, у Віллі ноги світяться в темряві...


- Кейт, хочеш кукурудзяних баранців? Я напік їх на Вічному Вогні.

- Скиглянням зїденого не повернеш.

- Добре, Віллі, але не замикайте двері: у меня вночі можуть виникнути ще політичні питання...

- Пожежна? Скоріше приїзджайте: на мене напав велитенський тарган! Хм...Не приїдете?...Тоді я кіт та не можу злісти з дерева!

- У нього сині очі.....Хіба ти не чула вислову "У неї очі сині, мов у таргана?"

- Віллі, я знаю правило:ми не їмо членів нашої родини.
- Ми не їмо членів нічиєї родини.
- А кого ми їмо?

- Альф, ти бачив жовту стрічку?
- Ні, а я кого вона кольору?

- Альф, ось тобі головоломка.
- Вона розламана.
- Це так і задумано. Її потрібно скласти.
- Чого це....Я її не ламав!

- Альф, я намагаюсь тобі пояснити, що способів здерти з кота шкуру є більше ніж один.
- О, ти читав мої кулінарні записи......

- О, а оце я цілую Віллі...Хоч скажу тобі відверто, підлогу цілувати мабуть приємніше.


- Віллі, почнемо з простих питань: як тебе звуть?..

- Віллі, те місце, де ти зрізав ялинку...ти там бував особисто чи лише у своїх мріях?

- Віллі, розумієш, є такий звук, який я ніколи ні з чим не переплутаю. Це звук розбитого скла. Так само як і китайської порцеляни, кришталю, електроприладів.


-Віллі, це тобі не фільм Бергмана...Тут усе просто і очевидно - вода, кондиціонер, Холідей он Айс.

- Тато, ти чого такий сердитий на Альфа?
- Брайан, як виростеш і у тебе буде власний прибулець - зрозумієш...


- Альф, привезли замовлену китайську страву. Будеш?
- Що це таке?
- Це двічі тушкована свинина.
- А я думав, що двічі їдена...

- Альф, це питання трьох "В" :взаємоповаги, взаємодії та чемності. Тобто два "В" і одне "Ч".


- Альф, що ти наробив! Це БУВ мій передавач! Я його складав 10 років свого життя.
- Це добре, що ти не марнував свого життя, Віллі.

- Альф, ти це їстимеш?
- Не їстимо, але нехай постоїть. Може воно ще оживе.

- Я як нервую, то завжди їм. Власне, коли і не нервую, теж їм.

- Вчора ввечері впіймав хокей по телевізору. Фантастично! Ковзаються, кидають шайбу, луплять одне одного ключками...Геть як футбол, тільки немає ні ковзанів, ні шайб.


- Ні, Джоді, це Лінн, дівчина, з якою я живу.
- Що?
- Це не те, що ти подумала. Їй лише 16 років.
- Це ще гірше, ніж я подумала.

- Все, я йду звідси геть! Чуешь, Щасливцю?... Ніколи не бачив, щоб кіт посміхався!