Як небеса хилилися намистом
Блакитних днів за гуркотом громів
У чцьому місті стрілись ненавмисно
Шалена я, спортивна ти і Львів.

Вже вересень відбив свої поклони,
Хтось рибу щастя виловив з ріки,
А нас з тобтою залишилось троє
Я, ти і Львів на відстані руки.

Котились дні - арахіс в шоколаді
І березень підсніжником зігрів.
Повір,не вийде наша дружба з ладу,
Допоки ми з тобтою любим Львів....